Характеристика морфогенетичних особливостей і агрономічного потенціалу дерново-підзолистого ґрунту - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИВоно вивчає ґрунт як природне тіло, як засіб виробництва, предмет людської праці та її продукт. Як основний засіб виробництва в сільському господарстві ґрунт має такі важливі особливості: незамінність, обмеженість, не переміщення у просторі та родючість. З появою ґрунтознавства виникла необхідність наукового визначення його предмета - ґрунту. Відкинувши речовинну основу ґрунту він підкреслює його функціональні звязки: «Ґрунти - це вічно змінювані функції від: клімату (вода, температура, кисень повітря та ін.); материнських гірських порід; рослинних і тваринних організмів - особливо нижчих; рельєфу і висоти місцевості і нарешті; ґрунтового, частково і геологічного, віку країни» (1899).Західна частина Полісся знаходиться під впливом вологого атлантичного повітря, східна - під впливом більш континентального арктичного. Континентальність клімату збільшується в напрямку із заходу на схід. Величина радіаційного балансу за рік коливається в межах 167-176 КДЖ/см . Середньорічна температура 5-7 С° (знижується з заходу на схід), кількість днів з температурою понад 10°С 140-160. без морозний період триває 170-175 днів. Характерною особливістю кліматичних умов Полісся є суми опадів за рік над випарованістю вологи, що зумовлює промивний тип водного режиму, а на понижених ділянках - заболочування, особливо на заході Полісся.В зоні Полісся поширені три типи природної рослинності: ліси, болота і луки. Серед лісової рослинності 57% припадає на соснові ліси, 21% - дубові, 10% - березові, 6% - вільхові. За геоморфологічною приуроченістю, трофністю, вологістю та рослинністю серед борів виділяють: сосняки лишайником, зеленомошні, довгомошні, сфагнові; а за вологістю - сухі, свіжі, вогкі, сирі й заболочені. По окраїнах боліт при затопленні з поверхні трапляються заболочені типи лісу. У підліску зустрічається крушина, ліщина, брусниці, а в травостані - конвалія, підлісник, ряст, медунка, перестріч.Ґрунтотворними породами на Поліссі найчастіше є льодовикові (моренні), нодольодовикові та давно льодовикові відклади, рідше зустрічаються леси, озерні та інші відклади. Морена Українського Полісся являє собою невідсортовану породу супіщаного та легкосуглинкового гранулометричного складу, містить вкраплення дрібних валунів, твердих кристалічних порід. У деяких місцях морени мають важкий гранулометричний склад, що спричиняє низьку водопроникність, звязність і, в кінцевому результаті перезволоження і оглеєння верхньої частини ґрунтового профілю. Підзолистий процес відбувається під наметом лісової рослинності за наявності промивного режиму (КЗ > 1), як правило на без карбонатних ґрунтотворних породах і повязаний з утворенням (внаслідок переважно грибного розкладу лісової підстилки) органічних кислот, агресивних до мінеральної частини ґрунту. При підзолистому процесі у верхній частині профіля відбувається руйнування ґрунтових мінералів і переміщення продуктів розкладу в нижню частину профілю ґрунту та підгрунтові води.Гранулометричний склад дерново-підзолистих ґрунтів дуже різноманітний у звязку з різноманіттям материнських порід, на яких вони утворюються. Зміст фракцій фізичної глини також зменшився на верхніх горизонтах і збільшилось в глибоких. Зміст фракцій більш 0,01 мм, навпаки, в верхніх горизонтах більше ніж в більш глибоких горизонтах і особливо збільшується порівняно з материнською породою. На піщаних породах , навпаки, максимальний зміст тонкої фракції спостерігається в верхніх горизонтах, із глибиною їх кількість зменшується, що повязане з накопиченням тонких частинок в процесі ґрунтоутворення. В ілювіальному горизонті ємність вбирання збільшується бо цей горизонт збагачений на муліколоїди.Мінеральна частина дерново-підзолистих ґрунтів складає понад 96% їх маси. В складі оксидів мінеральної частини ґрунту звертає на себе увагу розподіл у ґрунтовому профілі оксидів кремнезему, алюмінію та заліза. Накопичення Si02 в горизонтах і відбувається за рахунок виносу з верхніх горизонтів півтораоксидів алюмінію та заліза. Максимальний вміст оксиду заліза в неоглеєному (1,69%) і оглеєному (1,55%) дерново-підзолистих ґрунтах спостерігається в ілювіальних горизонтах, що свідчить про накопичення їх в нижній частині профілю. Аналогічно відбувається перерозподіл півтораоксидів алюмінію, вміст яких в ілювіальних горизонтах становить - 5,46 і 8,44% проти 3,25 - 3,66 і 5,80 - 5,83% в елювійованих вище розташованих горизонтах.Таблиця 6 - Баланс гумусу у ґрунті ланки сівозміни Культура Площа, га Гумус % Мінералізація Нагромадження гумусу т/га Баланс гумусу - дефіцитний, витрати гумусу перевищують йог новоутворення.На дерново-підзолистих ґрунтах вирощують такі сільськогосподарські культури - озиму пшеницю, льон, кукурудзу, кормові буряки, конюшину та ін. На дерново-підзолистих ґрунтах також застосовують систему різноглибинного обробітку. На ґрунтах з достатнім гумусово-елювіальним горизонтом орють під просапні на 28-25 см, під інші культури сівозміни - на 18-20 см.

Зміст

Вступ

1.Природні умови господарства або грунтово-кліматичної зони

1.1 Клімат

1.2 Рельєф

1.3 Рослинність

1.4 Материнські породи

2. Процес ґрунтоутворення

2.1 Генетико-морфологічна будова

2.2 Гранулометричний склад ґрунту

2.3 Фізико-хімічні властивості

2.4 Гумусовий стан ґрунту

2.4.1 Розрахунок балансу гумусу у ланці сівозміни

2.5 Заходи, спрямовані на підвищення родючості ґрунту

Висновки

Перелік посилань