Характеристика монологічної аргументації в тексті "Історії" Геродота та засобів її підсилення - Статья

бесплатно 0
4.5 174
Ключові монологи "Історії" Геродота, які найкраще репрезентують різноманіття монологічних промов твору. Виявлення усього діапазону синтактико-стилістичних структур, які сприяли досягненню ефективності аргументації та встановленню стилістичної домінанти.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Львівський національний університет імені Івана ФранкаНа основі запропонованих цими вченими дефініцій трактуємо аргументацію як певний вид інтелектуальної діяльності, виражений у знаковій системі з чіткою структурою, в основі якого лежить логічне обґрунтування доказуваного тезису різними засобами та з різною метою залежно від кожного конкретного випадку. згідно з розробленою теорією структуру аргументації розглядаємо за її складовими частинами: тезис (Т), аргумент (А), посилання (П), гарантія (Г) [4, 2]. Для її досягнення оратор використовує як різної сили та кількості аргументи, так і синтактико-стилістичні мовні засоби підсилення своїх слів. стратегія поєднання усіх цих елементів з метою переконання співрозмовника і творить аргументацію, яка в праці Геродота досі повною мірою не була досліджена. Через різні можливі варіанти розвитку подій на ратному полі, Павсаній передбачає і різні сценарії дій афінян, що і зумовлює наявність в структурі його аргументації аж пяти тезисів, не підсилених жодним аргументом. зумовлене це, насамперед, тим, що Павсаній був представником лакедемонців, що відомі своєю лаконічною мовою, звідси - усі тезиси сформульовані чітко і додаткового пояснення не вимагають. Інший монолог з пятьма тезисами характерний наявністю чотирьох аргументів, що їх підсилюють, щоправда нерівномірно, адже першого тезису стосуються два аргументи, другого та третього - по одному, а четвертий та пятий не підсилені взагалі. Найбільша кількість посилань в монолозі - девять, зафіксована в монолозі Фемістокла, який переконує Еврібіада не відступати. свою аргументацію оратор розгортає в чотирьох рівнях, представлених одним тезисом (перший рівень), двома аргументами (другий рівень), девятьма посиланнями (третій рівень) та однією гарантією (четвертий рівень). розгортання аргументації відображає схема: Т А1 (П1 П2 П3 П4) А2 (П5 Г1 П6 П7 П8 П9).

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?