Географічне положення, геологія і рельєф, клімат, водні ресурси, ґрунти, флора и фауна Кримських гір. Особливості ландшафтних структур та природні умови передгірного лісостепу, головного гірсько-лучно-лісового пасма, південнобережного субсередземномор’я.
Актуальність обраної теми дослідження полягає у вивченні та аналізу фізико-гографічних характеристик Кримських гір. Вона відіграє важливу кліматотвірну роль, захищаючи від холодних північних впливів вузьку приморську смугу Південного берега Криму. Мета роботи полягає у вивченні географічних характеристик Кримських гір. В результаті обраної мети були поставлені наступні завдання: - визначення географічного положення Кримських гір;Кримські гори (Рис. 1.1) знаходяться на півдні півострова Крим і простягаються на 180 км з південного заходу на північний схід, від мису Фіолент поблизу Севастополя до мису Іллі біля Феодосії. За особливістю тектонічних процесів, форм рельєфу, площею вони істотно відрізняються від інших гір альпійської епохи горотворення. Багату історію має розташоване поблизу Севастополя всесвітньо відоме поселення Стародавньої Греції - Херсонес, від якого нині залишились лише руїни (Рис. Відомі своєю природою і сприятливими умовами життя Кримські гори, особливо їх передгіря і Південний берег Криму, що були основними районами розселення кримськотатарського народу.Кримські гори знаходяться на півдні Кримського півострова і простягаються від мису Іллі на сході до мису Херсонес на заході. Гірська споруда являє собою північну частину мегантиклінорію, південне, крило якого по тектонічних розломах опустилось під рівень Чорного моря. На будову поверхні Кримських гір впливають тектонічні процеси, літологія гірських порід, екзогенні процеси. Утворення пасом і міжпасмових знижень зумовлено склепінчастим підняттям Кримських гір, інтенсивним ерозійним розчленуванням в антропогені. Особливістю геологічної будови Кримських гір є наявність таврійських флішових порід - глинистих сланців, пісковиків верхньотріасового і нижньоюрського віку, що відслонюються, складених вулканічними породами - лавами, у долинах річок, підніжжі Головного пасма.Положення Кримських гір на півдні висунутого майже на 200 км від материкової частини в Чорне море півострова, на північній периферії субтропічного поясу, близькість (порівняна) Середземного моря, будова й орієнтація гірських пасом зумовлюють своєрідність їх кліматичних умов. Характерна особливість - збільшення кількості сонячного світла з висотою, наприклад у Нікітському саду вона становить 2287 год, а на Карабі-яйлі - 2453 год на рік. Річний радіаційний баланс на Південному березі Криму становить у середньому 2430 МДЖ/м2. При цьому основні суми сонячної радіації та радіаційного балансу реєструють протягом весняно-літнього періоду, коли внаслідок поширення тропічних повітряних мас у Криму переважає сонячна погода. Гірське пасмо захищає Південний берег взимку від холодних північних повітряних мас, тому повітря потрапляє сюди після проходження над морем або у вигляді фенових потоків внаслідок перевалювання через Головне пасмо.Запаси підземних вод формуються на яйлинських масивах Головного пасма внаслідок поглинання карстовими порожнинами талих снігових вод за відсутності поверхневого стоку. У верхівях рік створено водосховища для водопостачання населених пунктів.Річки південного схилу Кримських гір - короткі, порожисті, русла заповнені уламками гірських порід, басейни їх невеликі. Підземними водами живляться річки, які течуть на північ (Салгир, Індол, Альма, Кача, Бельбек, Чорна) і на південь (Учак-Су, Дерекойка, Авунда,, Алу-Увень, ДЕМЕРДЖІ, Ускут, Ворон, Судак) [6,1,2,4]. На Головному пасмі Кримських гір беруть початок і течуть на північ та захід головні річки Криму - Чорна, Бембек, Кача, Альма, Салгир, Ківчук-Карасу, Біюк-Карасу, Індол. Для регулювання водного режиму річок та забезпечення потреб у воді на багатьох річках (Салгиру, Чорної, Бельбеку, Альми, Беюк-Караси) створено водосховища, воду з яких використовують для господарських потреб.У гірській частині Криму нараховується 2200 видів дикорослих рослин, з них 200 видів відноситься до ендеміків, тобто таких, що трапляються тільки в гірському Криму. Від краю берега Чорного моря до висоти 350-400 м на південному схилі головного хребта простягається пояс яловцево-дубових лісів, основними лісоутворювальними породами яких є дуб пухнастий і овець високий. Під корою, що відшарувалася, видніє шовковисто-зелена молода кора, яка поступово жовтіє, потім стає жовтогарячою, поки, нарешті, не набуває червонястого кольору, який зберігається від пізньої осені до літа. Одночасно з корою суничник скидає і листя, але на цей час на молодих пагонах уже розгортаються нові листки, тому дерево завжди покрите листям. З молодих стебел і листків цієї рослини добувається ароматична камедь - ладан, що використовується в парфюмерії і медицині.У фауні Кримських гір представлені різноманітні види тварин, серед них: благородний олень, козуля, кабан, звичайна і мала бурозубки, кутора, білка, камяна куниця, борсук, кажани. З орнітофауни характерні сойки, чорні дрозди, вівчарики, зяблики. канюки, яструби, сови, зустрічаються орли-могильники і чорні грифи. З плазунів слід назвати мідянку, кримського гекона, жовтопузика, леопардового полоза; із земноводних - ква
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Географічне положення
Розділ 2. Фізико-географічна характеристика
2.1 Геологія і рельєф
2.2 Кліматичні умови
2.3 Водні ресурси
2.4 Ґрунти
2.5 Рослинній покрив
2.6 Тваринний світ
Розділ 3. Ландшафти кримських гір
Розділ 4. Фізико-географічні області
4.1 Передгірний лісостеп
4.2 Головне гірсько-лучно-лісове пасмо
4.3 Кримське південнобережне субсередземноморя
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
