Характеристика господарського комплексу Столичного району - Курсовая работа

Економіко-географічне положення району змінилося після 1991 року. Відновлення незалежності України, розташування столиці на території району сприятливо позначилося на його положенні. В транспортно-географічному положенні району вигідним є те, що він лежить на перетині міжнародних транспортних магістралей. Займаючи 15% території України, Столичний економічний район посідає вагоме місце в її господарському комплексі. За валовою сільськогосподарською продукцією та ефективністю її виробництва район займає передові позиції в державі Частка його у виробництві промислової продукції України становить 10,5%, втому числі м.Столичний економічний район знаходиться у північній частині України, в басейні Дніпра. Це найпотужніший економічний район, частка якого у ВВП країни становить 24,8 % (рис.В структурі ПРП району переважають земельні (59,8%), водні (13,7%), лісові (8,3%), мінеральні (6,7%), природні рекреаційні (11,5%) ресурси. Для потреб господарського комплексу району використовують переважно воду з річок. Великі площі в районі займають болота.Вони мають важливе водорегулювальне значення. Таке саме призначення мають ІАБРАДОРІІ/лн й габро, поклади яких в районі становлять відповідно 92% і 94% від усіх покладів цих цінних каменів в Україні. В економічному районі зосереджено майже 1/4 запасів гнейсів України, які використовують як щебеневу сировину.Частка виробленої в сільському господарстві району продукції в 1998 р. становила 15 % від загального цього показника по Україні. З цієї ж причини в економічному районі велика частка сіножатей і пасовищ (20,6% від сільськогосподарських угідь), які слугують природною кормовою базою для тваринництва. Загальна площа сільськогосподарських угідь на початок 1998 р. у районі становила 6483 тис. га, або 0,89 га з розрахунку на одного жителя, що значно більше, ніж у середньому по Україні. У 2003 р. в районі налічувалось 1876 селянських (фермерських) господарств, в користуванні яких було лише 51,3 тис.га сільськогосподарських угідь. Природні умови зумовили поділ території району на поліську й лісостепову зони спеціалізації сільського господарства, а навколо великих міст, особливо біля Києва, сформувався приміський тип сільськогосподарського виробництва.Столичний економічний район характеризується нерівномірним розвитком продуктивних сил окремих територій. Київська промислова агломерація - один із найскладніших елементів територіальної структури Вона поєднує в собі підприємства різних галузей промисловості у вигляді промислових вузлів і центрів, компактно розміщених напорівняно незначній території навколо м. Київська промислова агломерація характеризується складною галузевою структурою господарства. До Київської промислової агломерації входять також міста Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, Ірпінь, Вишгород, Боярка та ін. На території Столичного економічного району сформувалися такі основні промислові вузли: Київський - один з найбільших в Україні за обсягами промислового виробництва; Білоцерківський - спеціалізується на сільськогосподарському машинобудуванні, нафтохімічній, легкій, харчовій промисловості, виробництві будівельних матеріалів.Слід провести реструктуризацію господарства району, визначити пріоритетні галузі, для розвитку яких тут є найкращі умови. Нині, в умовах значного послаблення контролю з боку держави, продукція цих галузей не витримує конкуренції із зарубіжною переважно з обєктивних причин (застарілі технології, високі енергоємкість та собівартість продукції). Хоч у Києві і Київській області осідає значна частина інвестицій, що надходять в Україну з-за кордону, розміри їх незначні порівняно з потребами і спрямовані вони переважно на розвиток посередницької інфраструктури, часом - у сферу обслуговування, тобто в галузі, які забезпечують швидке повернення капіталів. У рамках реформування економіки в районі слід здійснити певні зміни в енергетиці. Розвиток галузі має відбуватись шляхом впровадження нових технологій, поглиблення переробки сільськогосподарської сировини, розширення мережі малих підприємств, які здатні швидше пристосуватись до потреб ринку. трудоресурсний економіка столичнийНаявність спільного кордону з Російською Федерацією та Білоруссю сприяє розширенню взаємозвязків району з цими країнами. Найбільші її родовища (Прилуцьке, Леляківське, Гнідинцівське) знаходяться у південно-східній частині району. Для району характерний дещо нижчий від середнього по Україні рівень розораності сільськогосподарських угідь, що пояснюється значною заболоченістю місцевості. У районі працюють одні з найпотужніших в Україні підприємства точного машинобудування, з виробництва радіо-та електроприладів, електроустаткування, радіоелектроніки (Київ, Чернігів, Житомир, Коростишів, Васильків, Біла Церква). На район припадає близько 40% шкіряно-взуттєвої продукції в Україні, її виробляють у Києві, Прилуках, Бердичеві, Чернігові, Житомирі, Білій Церкві.

Зміст

Вступ

1.Місце району в економіці Україні

2. Економічна оцінка природно-ресурсного і виробничого потенціалу

3. Населення,трудоресурсний потенціал і проблеми його ефективного використання

4. Особливості формування і функціонування територіально-виробничого комплексу району

4.1. Галузева структура та особливості розвитку сільського господарства

4.2. Транспортний комплекс району

4.3. Територіальна організація господарства

5. Проблеми розвитку району - соціально-економічні, демографічні, екологічні

Висновок

Список використаної літератури