Характеристика господарсько-біологічних особливостей овець різних генотипів в умовах Закарпаття - Автореферат

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. УААН Кирилів Ярослав Іванович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Шаловило Степан Григорович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Захист відбудеться “19 ”червня 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35.826.02. у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.В результаті ефективного наукового забезпечення процесу селекції, за останні роки створено і апробовано новий український тип мясо-вовнових овець - асканійські чорноголові з настригом чистої вовни у вівцематок 5,1 кг, баранів - 8,3 кг, виробництво мяса на вівцематку - 78 кг, таврійський внутріпородний тип асканійської тонкорунної породи овець, внутріпородний тип овець у породі прекос “харківський”. Тому, враховуючи ситуацію, що склалася в галузі, запити ринку, ми вирішили покращити мясні показники овець закарпатського внутріпородного типу породи прекос шляхом використання помісних баранів-плідників породи прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F1) та зберегти якість вовни. Для досягнення цієї мети було поставлено наступні завдання: - дослідити ефективність ввідного схрещування овець закарпатського внутріпородного типу породи прекос з помісними баранами породи прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F1) на баранчиках і ярочках 1-го покоління від народження до 18-місячного віку; вивчити морфологічні та фізіолого-біохімічні особливості інтерєру і показників крові різних статево-вікових груп овець закарпатського внутріпородного типу породи прекос і їх помісей, баранів породи прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F1); Вперше на матках закарпатського внутріпородного типу породи прекос використано помісних баранів-плідників породи прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F1) для покращення мясних та відтворювальних якостей і проведено оцінку одержаного молодняку. вивчено ефективність використання помісних баранів породи прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F1) для підвищення генетичного потенціалу закарпатського внутріпородного типу овець породи прекос, зокрема мясних якостей та інтенсивності росту і розвитку отриманих нащадків.Для визначення мясної продуктивності проводили прижиттєву оцінку та контрольні забої баранчиків у віці 4,5 та 8,5 місяців (категорії “надмолода баранина” і “молода баранина”). Важливо підкреслити, що в час забоїв чи реалізації на мясо баранчиків за категоріями “надмолода баранина” (4,5 міс.) та “молода баранина” (8,5 міс.) помісні баранчики переважали чистопородних за живою масою на 1,79-4,44 кг або 8,1-13,3%, та енергією росту. За висотою в холці помісні баранчики переважали чистопородних (це пояснюється впливом прояву ефекту гетерозису), у віці 4,5, 6 та 15 місяців різниця статистично вірогідна. Так, у чистопородних ярочок у віці 2 місяці індекс розтягнутості становить 100,66%, а 18 місяців - 95,58; помісних ярочок - 101,08 і 96,00; чистопородних баранчиків 101,08 і 96,44 та помісних баранчиків - 101,79 і 97,40%. Значення індексу збитості у чистопородних ярочок змінюється від 109,12% у 2-місячному віці до 125,41 в 100 днів, 132,72 в 6 місяців, 140,10 в 10,5 місяців, 144,82 в 12 місяців та 149,25% у 18 місяців.В останні роки ці роботи доповнені вивченням груп крові, імунологічними дослідженнями, зясуванням особливостей поліморфізму ферментів та іншими питаннями, зокрема можливості прогнозування продуктивності у молодому віці, що підтверджує необхідність таких досліджень при міжпородному схрещуванні (Карножицький В.В. та ін., 1993; Іовенко В.М., 2005; Люцканов П.И., 2005 та ін.). Для дослідження у 100-денному віці відбирали кров з яремної вени пяти баранчиків від кожної групи до ранкової годівлі, використовуючи в якості антикоагулянта гепарин. Аналіз отриманих даних дозволяє стверджувати, що при майже тотожних показниках вмісту загального білку в плазмі крові, співвідношення білкових фракцій у чистопородних та помісних тварин суттєво не відрізнялося. Отже, дослідження білків і білкових фракцій плазми крові 100-денних баранчиків закарпатського внутріпородного типу породи прекос та помісей від схрещування місцевих маток з напівкровними баранами прекос Ч суффольк виявило деякі відмінності у вмісті альбумінів та г-глобулінів, що дає підстави припускати про можливий механізм формування мясної продуктивності тварин.