Історія заснування та будівництва Софіївського собору. Походження назви, історія собору з точки зору історії українського народу. Головний архітектурний ефект споруди, архітектурно-художній задум, розпис фресок і мозаїк, особливості відновлення собору.
При низкой оригинальности работы "Характеристика Державного архітектурно-історичного заповідника "Софійський музей"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У 988 році за князя Володимира Великого на Русі було запроваджено християнство, що мало велике значення для дальшого розвитку феодальних відносин, зміцнення єдності держави, піднесення культури, розширення політичних і культурних звязків Київської Русі з Візантією та іншими. Навколо Софійського собору - центральної споруди Ярославового міста - стояли камяні храми, боярські палаци, житла городян, а подвіря митрополії було огороджено муром. Збудований як головний, митрополичий храм Русі, Софійський собор був у давнину громадським і культурним центром держави. Тут відбувалися церемонії “посадження” князів на київський престол, прийоми іноземних послів; біля стін собору збиралося київське віче; при соборі велося літописання і була створена Ярославом Мудрим перша відома в Стародавній Русі бібліотека. Собор було частково відремонтовано, навколо нього споруджено деревяні монастирські будівлі, а всю територію обнесено високою деревяною огорожею.
Список литературы
1. Археологія Української РСР. - К.: Наукова думка, 1975. - С. 399-401.
2. Асєєв Ю.С. Мистецтво Стародавньої Русі. - К.: Мистецтво, 1963.
3. Івакін Г.Ю. Оповіді про Стародавній Київ. - К.: Радянська школа, 1982. - С.61-70.
4. Красильний М.Й. Софійський заповідник у Києві. - К.: Держбудвидав УРСР, 1960.
