Вивчення морфолого-культуральних та фізіолого-біохімічних ознак бактерії Proteus mirabilis; розгляд сфери поширення. Дослідження патогенності та практичного значення; спричинення захворювання сечостатевих органів: простатиту, циститу, пієлонефриту.
При низкой оригинальности работы "Характеристика бактерій Proteus mirabilis та їх вплив на організм людини", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Він же й назвав цей рід Proteus на честь сина Посейдона Протея, здатного змінювати свій вигляд. Його представники здатні міняти свої морфологічні ознаки при рості на щільних поживних середовищах, а також відрізняються найбільшим плеоморфізмом (мінливістю морфології) в порівнянні з іншими ентеробактеріями. P.mirabilis - грамнегативні, паличкоподібні бактерії, які можуть бути знайдені в кишечнику людини як частина мікрофлори. Цей організм, як правило, непатогений, але стає проблемою, коли він вступає в контакт з сечовиною у сечовивідних шляхах.Рід спочатку мав два види: Р.mirabilis і Р.vulgaris, і був вперше описаний в 1885 році Хаузером (табл.1). Він зазначив характерне роїння організмів і розділив штами в цих двох видах залежно від швидкості розрідження ними желатину: Р.vulgaris розріджує желатин швидко, а P.mirabilis робить це повільніше. Хаузер також описав "Proteus zenkeri ", який ані роїться, ані розріджує желатин, але цей вид був скасований через 7 років. 1885 Хаузер Описав рід Proteus та види P. mirabilis, P. vulgaris, P. zenkeri Здатність ферментувати глюкозу, сахарозу, мальтозу і далі служила засобом розділяти штами на дві групи, як це було зроблено Хаузером.Протеї ростуть на простих середовищах в широкому діапазоні температур. Колонії протеїв в О-формі округлі, напівпрозорі опуклі, Н-форми дають суцільний ріст. Характерне роїння, Н-форми (мають Н-антигени) дають на МПА - характерний повзучий ріст у вигляді блакитно-димчастої ніжною вуалі. При посіві за методом Шушкевича в конденсаційну вологу свіжоскошеного МПА культура поступово піднімається у вигляді вуалі вгору по поверхні агару. При вирощуванні на 1,5%-ому мясо-пептонному агарі, що містить 50 еритроцитів кролика, при 35-360C штам дає на поверхні поживного середовища характерний ріст у вигляді вуалі із зоною гемолізу.Proteus mirabilis також знаходили у стічних водах,у водоймах, на овочах. У навколишньому середовищі вони більш стійкі, ніж ешерихії, і навіть здатні зберігати життєдіяльності в слабких розчинах фенолу та інших дезінфектантів. Виділяючись від хворих, мікроорганізми довгий час зберігаються на предметах побуту, медичних інструментах. У природі протеї поширені широко, беруть участь у процесах гниття, розмножуючись в органічних субстратах. Протеї ростуть на простих середовищах в широкому діапазоні температур.По-перше, мікроорганізм повинен колонізувати сечовивідні шляхи і, по-друге, мікроорганізм повинен успішно ухилитися від захисних сил організму. Бактерія також виробляє уреазу. Уреаза (від грец ????? - сеча і "-аза" - стандартний афікс біохімічної номенклатури, який вказує на приналежність речовини до класу ферментів) - гідролітичний фермент з групи амидаз, що володіє специфічною властивістю каталізувати гідроліз сечовини до діоксиду вуглецю та аміаку. Крім того , гемолізини, що виділяє бактерія, цитотоксичні для сечових шляхів епітеліальних клітин , які підлягають вторгненню Proteus mirabilis. Вважається, що роїння корелює з ефективним вторгненням в епітелії клітин господарів, так як воно забезпечує здатність швидко рухатися і, отже, швидко колонізувати і проникати в клітини [9].Антигени, знайдені на зовнішній мембрані P.mirabilis потенційно можуть служити як мішень для вакцин. Після того, як ефективна вакцина буде зроблена для цих антигенів, подальші дослідження будуть визначати , чи може бути використаний ці вакцини проти інших бактерій , які викликають складні інфекції сечовивідних шляхів, таких як Providencia і Morganella. Тарасевича і має реєстраційний номер 237 . Генетичні особливості штаму : стійкий до пеніциліну, неоміцину, мономіцину, поліміксину, тетрацикліну, лінкоміцину, еритроміцину, ристоміцину, оксацилину, левоміцетину. Винахід відноситься до біотехнології і може бути використано для отримання термолабільного ентеротоксину (ЛТ-ентеротоксину і анатоксину Proteus mirabilis при виробництві вакцин). Способи визначення активності ЛТ-ентеротоксину : - Субплантарне введення мишам вагою 15-16 г 0,05 центрифугата 20 - 40-годинної бульйонної культури викликає набряк лапки не менше 110 мг);Сучасні дослідження показують, що існує цілий ряд антибіотиків, що колись були ефективні проти P.mirabilis, але тепер марні через розширеного спектру бета лактамаз (ESBLS ). Ці плазміди були знайдені в абсцесах, крові, легких, перитонеальній рідині. ESBLS стає дуже небезпечним, коли вводиться великими кількостями, передаючи стійкість до великого числа антибіотиків, які використовуються повсюдно.1. P.mirabilis - грамнегативні, паличкоподібні бактерії, які можуть бути знайдені в кишечнику людини як частина мікрофлори. Цей організм , як правило, непатогений, але стає проблемою, коли він вступає в контакт з сечовиною у сечовивідних шляхах.
План
Зміст
Реферат
Перелік умовних позначень
Вступ
Розділ І. Характеристика бактерій Proteus mirabilis
1.1 Морфолого-культуральні ознаки
1.2 Фізіолого-біохімічні ознаки
1.3 Екологія та поширення Proteus mirabilis
Розділ ІІ. Значення бактерій Proteus mirabilis
2.1 Патогенність Proteus mirabilis
2.2 Практичне значення
2.3 Сучасні дослідження
Висновки
Список використаної літератури
Вывод
1. P.mirabilis - грамнегативні, паличкоподібні бактерії, які можуть бути знайдені в кишечнику людини як частина мікрофлори. Вони в основному є жителями сечових шляхів людини. Цей організм , як правило, непатогений, але стає проблемою, коли він вступає в контакт з сечовиною у сечовивідних шляхах.
2. Явище роїння є особливістю Proteus mirabilis, як і деяких інших бактерій роду Proteus, якому сприяє перитрихіальне розташування джгутиків , яке є швидким і скоординованим переміщенням бактеріальної популяції на твердих або напівтвердих поверхнях
3. Виробляє уреазу. Уреаза і гемолізина як відомо , викликають пошкодження епітеліальних клітин. Уреаза пошкоджує епітеліальні клітини господаря через утворення каменів . Гемолізина пошкоджує клітину через її властивості як потужного цитотоксину.
4. Антигени , знайдені на зовнішній мембрані P. Mirabilis потенційно можуть використовуватися як мішень для вакцин не тільки роду Proteus, а ще й таких родів як Providencia і Morganella.
5. Штам Proteus mirabilis 2536 використовується для отримання термолабільного ентеротоксину ( ЛТ-ентеротоксину і анатоксину Proteus mirabilis ) при виробництві вакцин проти інфекцій викликаних бактеріями таких родів як Proteus, Providencia та Morganella, наприклад, колібактеріозу сільськогосподарських тварин.
Список литературы
бактерія proteus mirabilis сечостатевий
1. Біотехнологія: Підручник / В.Г. Герасименко, М.О. Герасименко, М.І. Цвіліховський та ін.; Під заг. ред. В.Г. Герасименка. - К.: Фірма "ІНКОС", 2006. - 647 с.
2. Dumanski A.J., Hedelin H., Edin-Liljegren A., Beauchemin D. Unique ability of the Proteus mirabilis capsule to enhance mineral growth in infectious urinary calculi // Infection and immunity.-1994. - I. 62, V.7. - P.2998-3003.
3. Allison C, Coleman N, Jones PL, Hughes C. Ability of Proteus mirabilis to invade human urothelial cells is coupled to motility and swarming differentiation.Infect Immun.- 1992.- І.11. V.26 - P.4740-4746.
4. Allison C, Lai H.C, Hughes C. Cordinate expression of virulence genes during swarm-cell differentiation and population migration of Proteus mirabilis.// Mol.Microbiol.-1992. - І.6.V.12- P. 1583-1591/
5. Галапнонов В.Т. Иммунология: Учебник. - М.: Издательство МГУ. 1998 - 480 с.
6. Бактерии в ЖКТ: нормальная микрофлора и возбудители болезней- Режим доступа - http://www.gastroscan.ru/handbook/118/3344
7. Баранов А.Г., Галушко Н.В. Изучение влияния возможности совместного применения биопрепаратов для уменьшения вредных последствий распространения непарного шелкопряда // Культура народов Причерноморья. - 2012. - №232. - С. 152-154
8. Ромаев С.Н., Свириденко Л.Ю. Сравнительный анализ бактериального пейзажа полости носа у больных гнойным верхнечелюстным синуситом // Международный медицинский журнал. - 2006. - Т. 12, №1. - С. 37-40.
