Методи підвищення продуктивності пластів, способи ізоляції і обмеження притоків пластових вод у свердловини. Аналіз конструкцій мобільних бурових установок для підземного ремонту свердловин. Експлуатаційна характеристика гвинтового вибійного двигуна.
При низкой оригинальности работы "Характеристика і вибір вибійних двигунів та установок для проведення капітального ремонту свердловин", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Всі існуючі методи підвищення продуктивності добувних і прийомистості нагнітальних свердловин направлені або на зниження гідравлічних опорів в привибійній зоні продуктивного пласта, або на збільшення депресії на пласт. Для зниження гідравлічних опорів в привибійній зоні продуктивного пласта, залежно від причин, що їх викликають, застосовують різні методи дії, з яких найбільш широко поширені кислотні обробки і дія органічними розчинниками. Для збільшення депресії на пласт застосовують різного вигляду методи обмеження притоків води в свердловини. [2]
1.1.1 Физико-хімічна дія на привибійну зону продуктивних пластів
В даний час для відновлення і збільшення проникності привибійної зони пласта широке поширення набули різного роду кислотні обробки: солянокислотні, пінокислотні, термокислотні, газокислотні і глинокислотні. Головною метою кислотних обробок є досягнення максимального нафтовилучення. Це можливо при залученні в експлуатацію низкопроникних і раніше закольматованих пропластків. Особливу важливість набувають кислотні обробки, разом з іншими видами дії на привибійну зону продуктивних пластів, при експлуатації родовищ в складних гірсько-геологічних умовах, коли поклади мають великі поверхи нефтегазоносності і складені низькопроникними пісчано-алевролітовими пластами з прослоями глин і аргилітів. По своїй істоті физико-хімічна дія на привибійну зону не може не приводити до підвищення продуктивності свердловин. Проте, з огляду на те, що ці процеси є багатокомпонентними, їх ефективність визначається сумою чинників, залежних від властивостей обєкту дії (пласт і свердловина), достовірності причин, що зумовили зниження продуктивності і відповідності запроектованого методу і його технології обєкту. Тому вибір методу дії і технології його здійснення повинні базуватися на ретельному і багаточинниковому аналізі і вивченні звязків між обєктом дії - конкретною свердловиною з її геолого-технічною характеристикою і предметом дії - методом з його механізмом, технологією і регламентом вживання.
До одного з прогресивних методів кислотних обробок, вживаних в даний час, можна віднести дію на привибійну зону продуктивного пласта азотною кислотою. Ефективність вживання азотної кислоти і композицій на її основі забезпечує те, що сама азотна кислота і продукти її реакції з породою пласта знижують вязкість нафт з великим змістом асфальто-смолянистих речовин. Крім того, продукти реакції азотної кислоти з породою пласта надають деемульгуючу дію на обводнюючу пластову нафту. Проте різні кислотні склади на основі азотної кислоти, як і чиста азотна кислота, надзвичайно сильні окислювачі. Використання останньої для кислотних обробок викликає сильну корозію і руйнування елементів ущільнювачів і устаткування нафтопромислу.
Тому, якщо одержати продукт на основі азотної кислоти, якому були б властиві всі її позитивні властивості, окрім одного - високої корозійної активності, можна з упевненістю сказати про появу нового напряму в розробці технологічних процесів по кислотній дії на продуктивний пласт. [2]
1.1.2 Методи боротьби з формуванням парафінистих відкладень в привибійній зоні пластів
Всі відомі методи можна розділити на два напрями: методи попередження формування парафінистих відкладень і методи їх видалення. У свою чергу, кожний напрям можна розділити на ряд груп, вживання яких залежить від технічної озброєності промислів і економічної доцільності того або іншого методу. Великий розвиток в даний час як у нас в країні, так і за рубежем одержав напрям по попередженню формування парафінистих відкладень. По своєму технологічному єству їх можна розділити на ряд груп: гідродинамічні методи, засновані на підтримці тиску, при якому ще не проходить випадання парафіну з пластової нафти в привибійній зоні продуктивних пластів; теплові методи, засновані на підтримці в пласті температури, вище за температуру плавлення парафіну; і нарешті, хімічні методи, що припускають використання розчинів полімерів і композицій на їх основі.
Методи видалення парафінистих відкладень підрозділяються на теплові, що використовують для видалення парафінистих відкладень енергію різних теплоносіїв і нагрівальних елементів на найпрогресивніші хімічні методи очищення привибійної зони продуктивних пластів і промислового устаткування різними хімічними реагентами і їх композиціями.
До теперішнього часу на промислах Прикарпаття проблема боротьби з парафінистими відкладеннями розвязувалася, в основному, шляхом вживання теплових методів. Проте їх вживання приводить до великих матеріальних і трудових витрат. Так, наприклад, для проведення однієї термообробки на свердловинах Бистрицкого родовища необхідні одна-дві паротеплові установки, дві автоцистерни з теплоносієм і бригада робітників. Тривалість однієї операції складає порядку однієї робочої зміни.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
