Характер як сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості. Процес впливу взаємин між суспільно і особистісно-значимими для людини цінностями. Головні завдання переконаності. Основний принцип класифікації особистостей. Сутність темпераменту.
РЕФЕРАТ на тему: «Характер.Людський характер - залишався і залишається однією з найцікавіших і найвідкритіших питань дослідження в області психології, педагогіки. Саме дослідження характерів, особливостей поведінки особистості - є одним з важливих питань, яке вивчає психологія. Що ж слід розуміти під характером? Зміст характеру, що відбиває суспільні впливи, впливи, складає життєву спрямованість особистості, тобто її матеріальні і духовні потреби, інтереси, переконання, ідеали і т.д. Визнання ж залежності характеру від таких факторів, як зовнішній вигляд, конституція тіла, дата народження, імя і т.п., веде до визнання неможливості скільки-небудь істотно змінювати і виховувати характер.Історія вчень про характерГадаю, що дана робота дасть мені можливість краще зрозуміти особливості формування людського характеру, головні класифікаційні типи людей за характером тощо.СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ - концепція особистості, що узагальнює процесуально-ієрархічні підструктури особистості із субординацією нижчих підструктур вищим, що включає накладені на них підструктури здібностей і характеру.Виступаючи як прижиттєве утворення людини, характер визначається і формується протягом усього людини життя. Тому в міру того, як формується визначений спосіб життя людини, формується Я, сама людина. У колективі як групі високого рівня розвитку створюються найбільш сприятливі можливості для становлення кращих рис характеру. Спрямованість особистості визначає мети, життєвий план людини, ступінь його життєвої активності. Однак характер і спрямованість особистості - це не однієї те ж, добродушним і веселої може бути як порядна, високоморальна людина, так і людина з низькими, нечистоплотними помислами.В основу класифікації покладений принцип активного пристосування особистості до навколишнього середовища, при цьому поняття “Середовища” береться в самому широкому змісті цього слова, включаючи сюди, не тільки речі, природу, людей і людські взаємини, але також ідеї, духовні блага, естетичні, моральні і релігійні цінності і т.п. Послідовне застосування згаданого основного принципу до психології окремих людських індивідуумів приводить до встановлення двох найважливіших підрозділів: по психічному рівні - на три послідовно підвищуються рівня і по психічному змісті - на цілий ряд різних типів і їхніх різновидів. Пристосування людини до навколишнього середовища може бути більш-менш повним, глибоким і всебічної, причому ступінь і обсяг цього пристосування визначаються з одного боку, сприятливими чи несприятливими зовнішніми умовами, а з іншої (і це найважливіше)-тим природженим запасом фізичних і духовних сил, що у загальній сукупності зветься “ступеня обдарованості”.Саме по тому, не з можливих дій вибирає людина в тій чи іншій ситуації, оцінюється його характер. Ці особливості, виділювані в поводженні людини, називають рисами, чи сторонами, характеру. Однак риси характеру не можуть бути вирвані з типових ситуацій, у яких вони виявляються, у деяких ситуаціях навіть увічлива людина може бути грубим. Таке розуміння рис характеру дуже нагадує прояв звички людини: у визначених умовах діяти певним чином. Формування рис характеру не може бути відірване від формування мотивів поводження.Характер нерідко порівнюють з темпераментом, а в деяких випадках і підмінюють ці поняття один одним. У науці серед пануючих поглядів на взаємини характеру і темпераменту можна виділити чотири основних: - ототожнення характеру і темпераменту (Е. Виходячи з матеріалістичного розуміння людських явищ, слід зазначити, що загальним для характеру і темпераменту, є залежність від фізіологічних особливостей людини. Темперамент визначає в характері такі риси, як чи урівноваженість труднощі входження в нову ситуацію, чи рухливість інертність реакції і т.д. У людини з характером, що сформувався, темперамент перестає бути самостійною формою прояву особистості, а стає його динамічною стороною, полягаючи у визначеній емоційній спрямованості властивостей характеру, визначеної швидкості протікання психічних процесів і проявів особистості, визначеній характеристиці виразних рухів і дій особистості.У цілому не може бути абсолютної чи універсальної класифікації характерів, розподілу їхній на типи. Підстави для типізації, як правило вводяться чи дослідником зацікавленою особою для того, щоб відповідно до наявної задачі роздягнути людей на групи по переважним якостях. Відповідно поділяють характери на типи: вольовий (активний, цілеспрямований, діяльний); емоційний (діючий під впливом пориву, переживань) ; розумовий (оцінюючий усі з погляду розумності). Юнг запропонував класифікувати характери в залежності від приналежності до екстравертованому і інтравертованому типу. Характеризується спрямованістю особистості на навколишній світ, обєкти якого подібно магніту, притягають до себе інтереси, життєву енергію субєкта, у відомому змісті веде до приниження особистісної значимості явищ його субєктивного світу.З вищенаведеного можна зробити наступні висновки: У психології поняття характер (від грец.
План
План
Вступ
1. Характер у структурі особистості
2. Будова характеру
3. Основний принцип класифікації особистостей
4. Риси характеру
5. Характер і темперамент
6. Класифікація характерів
Висновок
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы