Оптимізація діагностики пухлинного процесу та обґрунтування лікувальної тактики при різних нозологічних формах залежно від стадії і ступеня агресивності патологічного процесу. Доцільність передопераційного внутрішньокісткового введення цитостатиків.
Хірургічне лікування злоякісних та граничних пухлин проксимального відділу великогомілкової кісткиТруднощі успішного виконання операцій, що зберігають кінцівку, при граничних і злоякісних пухлинах проксимального відділу великогомілкової кістки обумовлені хірургічними проблемами, повязаними з анатомічними особливостями: суглобова поверхня, кістка, вкрита шкірою, підколінний судинно-нервовий пучок, звязки, що стабілізують та забезпечують функцію колінного суглоба. Мета дослідження - поліпшити результати лікування (подовження і підвищення якості життя) хворих c пограничними і злоякісними пухлинами проксимального відділу великогомілкової кістки шляхом розробки лікувальної тактики і комплексу органозберігаючих лікувальних заходів. Розроблені способи аутопластики кісткового дефекту й однополюсного ендопротезування уражень проксимального відділу великогомілкової кістки при злоякісних і граничних пухлинах дозволяють зберегти колінний суглоб і його функцію, поліпшити якість життя хворих. Автор дисертаційної роботи особисто проводив клінічне обстеження і передопераційну підготовку хворих, брав участь (виконував етапи) в операціях з приводу доброякісних і злоякісних пухлин проксимального відділу великогомілкової кістки. Обстежуючи пухлину, ми визначали її рухливість, форму, межі, консистенцію, колір і температуру шкіри, судинний малюнок над нею, її однорідність, болючість, наявність метастатичних вузлів за межами пухлини (в оточуючих пухлину тканинах), у паховій ділянці, стан дистальних відділів кінцівки.Злоякісні і граничні пухлини проксимального відділу великогомілкової кістки становили 6,4% усіх пухлин кісток кінцівок. Помилки в діагностиці пухлин проксимального відділу великогомілкової кістки пояснюють пізнє спеціалізоване лікування. Хворих із граничними і злоякісними пухлинами проксимального відділу великогомілкової кістки доцільно поділяти на три групи: I - іноперабельні; Зону запального інфільтрату навколо пухлини та розміри пухлини дозволяє зменшити внутрішньокісткове введення цитостатиків (окружність проксимального відділу гомілки зменшувалася від 1 до 3 см, температура знижувалася на 1 - 1,50С). Розроблений спосіб заміщення дефектів проксимального відділу великогомілкової кістки шляхом зміцнення суглобної поверхні за допомогою кортикальних аутотрансплантатів, розташованих і вигляді рівнобедренного трикутника, дозволяє попередити руйнування виростків та рецидиви пухли ни, зберегти функцію кінцівки в повному.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
