Оцінка інформативності кольорового доплерівського сканування в діагностиці захворювань великого сальника у дітей. Розробка диференційованої лікувальної тактики консервативної терапії і показань до хірургічного методу лікування вторинного оментиту.
В основу дисертаційної роботи покладені результати обстеження й лікування 110 дітей у віці від 2 до 15 років з різною хірургічною патологією великого сальника, які перебували в клініці дитячої хірургії Донецького державного медичного університету ім. Залежно від характеру патології хворих було розбито на 3 групи: I група - діти з первинними захворюваннями великого сальника (первинний оментит, заворот сальника), II група - діти із вторинними захворюваннями великого сальника (вторинний оментит і його ускладнені форми), III група - пацієнти з пухлинами й пухолинодібними захворюваннями великого сальника (кісти сальника, первинні солідні пухлини, спленоїди). Серед первинних захворювань великого сальника у 18 (72%) хворих мав місце первинний оментит, в 7 (28%) - заворот великого сальника. Третю групу хірургічної патології великого сальника склали пухлини й пухлиноподібні захворювання (29 хворих). Для уточнення характеру запального процесу у великому сальнику при вторинному оментиті вивчали порушення клітинної взаємодії у сальнику.У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення й нове рішення актуального завдання дитячої хірургії - поліпшення результатів діагностики і лікування захворювань великого сальника в дітей шляхом розробки і впровадження комплексу діагностичних критеріїв та етіопатогенетично обґрунтованого підходу до вибору оптимального методу лікування. У результаті проведених досліджень установлено, що провідними етіопатогенетичнимии факторами в розвитку первинного оментиту в дітей є порушення імунологічної реактивності й неспецифічної протиінфекційної резистентності, сенсибілізація, а також персистування вегетуючої умовно-патогенної мікрофлори або наявність вогнища інфекції в момент захворювання. Кожна з перерахованих форм вторинного оментиту характеризується загальноклінічними й морфологічними особливостями, які визначають диференційований підхід у виборі тактики лікування. Ультразвукова ехографія (ехоскопія) у “В-режимі” і кольорове доплерівське сканування є найбільш інформативними неінвазивними методами діагностики захворювань великого сальника, які дозволяють вчасно встановити правильний діагноз в 98% випадків, а також обєктивно контролювати динаміку перебігу патологічного процесу на етапах лікування як при запальних, так і при онкогенних ураженнях. Лікування локальних інфільтративних і дифузійної інфільтративної форм вторинного оментиту доцільно починати з комплексної консервативної терапії, що включає інфузійну дезінтоксикаційну терапію, антибактеріальну терапію, імунотерапію, коректори ендогенного метаболізму, фізіотерапію, квантову терапію, еферентні методи детоксикації.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
