Хірургічне лікування важких форм гострого панкреатиту: оцінка результатів та критерії прогнозу - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України. Науковий керівник: лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор Сипливий Василь Олексійович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри загальної хірургії №2. Офіційні опоненти: лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор Дронов Олексій Іванович, Національний медичний університет ім.Важкі форми гострого панкреатиту (ГП) залишаються одним із найскладніших захворювань як в діагностичній, так і в лікувальній тактиці (Криворучко І.А., 2005, Лупальцев В.І., 2009; Ярешко В.Г., 2010; Іоффе І.В., 2011; Buchler, 2004). Згідно з сучасними уявленнями, перебіг та прогноз ГП залежить як від ураження безпосередньо підшлункової залози, так і від екстрапанкреатичних ускладнень - ураження заочеревинної клітковини (ЗК) та перитоніту. Автором виконано фрагмент теми щодо визначення діагностичних критеріїв характеру ураження підшлункової залози та заочеревинної клітковини і розроблення індивідуалізованого прогнозу перебігу важких форм гострого панкреатиту. Покращити результати хірургічного лікування хворих на важкі форми ГП на підставі визначення діагностичних критеріїв характеру ураження підшлункової залози та заочеревинної клітковини й індивідуалізованого прогнозу перебігу захворювання. Визначити частоту ураження заочеревинної клітковини, провести аналіз клінічних, гематологічних, біохімічних показників у хворих на важкі форми гострого панкреатиту з урахуванням характеру ураження підшлункової залози та заочеревинної клітковини, тяжкості перебігу та наслідків захворювання.Факт пізньої госпіталізації, на нашу думку, призвів до того, що всі хворі надійшли до стаціонару у важкому стані з вираженими явищами поліорганної недостатності (107 (85,6%) хворих) та синдромом системної запальної реакції (75 (60%) хворих). Показаннями до операції були: ускладнення панкреатиту - парапанкреатит та перитоніт - у 117 (93,6%) хворих; арозивна кровотеча з судин у ділянці некрозів та секвестрів - у 4 (3,2%) хворих; наростання жовтяниці - у 4 (3,2%) хворих. Толстого (1999), зливну некротичну флегмону виявлено у 25 (31,2%) хворих; зливну некротичну флегмону та один заток - у 19 (23,8) хворих; ураження декількох областей заочеревинної клітковини - у 14 (17,5%) хворих, множинні абсцеси парапанкреатичної клітковини - у 2 (2,5%) хворих. Патологія дихальної системи виявлена у 4 (3,1%) хворих; 2 (1,55%) хворих мали злоякісні новоутворення; 1 (0,8%) хворий страждав на сифіліс. У хворих на стерильний ПН з ураженням ЗК спостерігались вищі значення ІСНМ (24,39±4,84 проти 8,88±2,22, р<0,05) та нижчі - ІСЛМШОЕ (2,03±1,10 проти 4,33±1,50, р<0,05), ніж у хворих без ураження ЗК, що свідчить про більш виражені прояви SIRS у хворих з ураженням ЗК.У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення наукової задачі - визначення діагностичних критеріїв характеру ураження підшлункової залози та заочеревинної клітковини та розробленя методики прогнозу перебігу важкої форми гострого панкреатиту для забезпечення індивідуалізованої тактики на етапах лікування хворих. Ураження заочеревинної клітковини виявляється у 64% хворих на важкі форми гострого панкреатиту. Реакція систем організму на розвиток деструктивних змін у підшлунковій залозі та заочеревинній клітковині базується на законах симетрії та пропорції згідно з правилом золотого перетину: чим більш важкий стан хворого, тим відхилення його клініко-лабораторних показників від правила золотого перетину більше. Застосування шкали оцінювання тяжкості стану хворих на гострий сепсис дозволяє обєктивно оцінити тяжкість стану хворих на гострий панкреатит та прогнозувати динаміку перебігу захворювання. Визначення показника інтоксикації дозволяє виявити наявність гострого запального процесу, оцінити рівень ендогенної інтоксикації та стан імунореактивності організму у хворих на важкі форми гострого панкреатиту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ