Хірургічне лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту - Автореферат

бесплатно 0
4.5 115
Частота, причини і роль аутоімунного чинника у виникненні ускладнених форм хронічного панкреатиту. Показання до виконання дренувальних і резекційних операцій у хворих з ускладненим хронічним панкреатитом. Методи хірургічної корекції ускладнених форм.

Скачать работу Скачать уникальную работу
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИНауковий консультант:доктор медичних наук професор КОПЧАК Володимир Михайлович, завідуючий відділом хірургії підшлункової залози та реконструктивної хірургії жовчних проток Інституту хірургії та трансплантології АМН України Офіційні опоненти: доктор медичних наук професор ПОЛІНКЕВИЧ Броніслав Станіславович, професор кафедри торакоабдомінальної хірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. Шупика МОЗ України доктор медичних наук професор Запорожченко Борис Сергійович, завідувач кафедри факультетської хірургії Одеського державного медичного університету МОЗ України доктор медичних наук професор Ярешко Володимир Григорович, завідувач кафедри хірургії № 2 Запорізької медичної академії післядипломної освіти МОЗ України Захист відбудеться 24.06.2005 р. о __13-30_______ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.561.01 при Інституті хірургії та трансплантології АМН України (03680, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту хірургії та трансплантології АМН України (03680, м.Тривалий перебіг хронічного запального процесу у підшлунковій залозі або руйнівна дія гострого деструктивного процесу в органі визначають появу різних форм хронічного панкреатиту, які хірурги виділяють в окремі захворювання і позначають як ускладнені форми хронічного панкреатиту. В останні роки в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних хірургів переважають нові підходи у діагностиці, лікуванні й реабілітації хворих з ускладненими формами хронічного панкреатиту. Розмаїтість підходів різних хірургічних шкіл у лікуванні одних і тих самих хворих з ускладненими формами хронічного панкреатиту зумовила застосування протилежних за характером втручань, що не дозволяло порівнювати результати хірургічного лікування, робити відповідні висновки. Проте, незважаючи на досягнуті останнім часом успіхи у лікуванні хворих з ускладненими формами хронічного панкреатиту, багато питань досі не вивчені, на них не зважають під час виконання тих або інших хірургічних втручань. Мета дослідження - поліпшити результати хірургічного лікування хворих з ускладненими формами хронічного панкреатиту шляхом розробки нових способів оперативних втручань, спрямованих на попередження виникнення рецидиву захворювання, післяопераційних ускладнень і збереження функціональної активності підшлункової залози.У 19 (6,2%) хворих після зовнішнього дренування псевдокісти підшлункової залози виник її рецидив, у 3 (1,1%) - утворилася зовнішня панкреатична нориця; у 2 (0,7%) - після дистальної резекції підшлункової залози збереглася внутрішньопротокова гіпертензія з дилатацією її протоки як наслідок неусунутого порушення прохідності проксимальних відділів протокової системи органа. У 17 (5,5%) хворих, яким були здійснені цистоєюностомія і цистопанкреатоєюностомія, виявлений рецидив захворювання у вигляді повторного утворення псевдокісти підшлункової залози або збереження внутрішньопротокової гіпертензії з дилатацією протоки підшлункової залози. У 17 (5,5%) хворих післяопераційні ускладнення неможливо було усунути консервативними засобами, у звязку з чим у них здійснено релапаротомію, у тому числі в 11 (3,5%) - після поздовжньої панкреатоєюностомії, у 2 (0,7%) - цистоєюностомії, у 2 (0,7%) - панкреатодуоденальної резекції, в 1 (0,3%) - зовнішнього дренування псевдокісти підшлункової залози, в 1 (0,3%) - дистальної резекції органа. Залежно від інтенсивності впливу цього процесу на протокову систему підшлункової залози спостерігали перебіг хронічного фіброзного панкреатиту без розширення протоки підшлункової залози або з її дилатацією. У 5 (1,2%) хворих на хронічний панкреатит з переважним ураженням головки підшлункової залози і порушенням функцій суміжних органів виконано операцію Бегера (ізольовану резекцію головки підшлункової залози).Дисертаційна робота містить поглиблений підхід до розвязання наукової проблеми, що передбачає поліпшення хірургічного лікування хворих з ускладненими формами хронічного панкреатиту, шляхом розробки раціонального діагностичного алгоритму, удосконалення та разробки нових хірургічних втручань спрямованих на збереження цілостності та зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, які покращують безпосередні та віддалені результати лікування хворих. Застосування опрацьованого нами діагностичного алгоритму обстеження хворих з ускладненими формами хронічного панкреатиту з використанням рентгенологічних, двохмірного ультразвукового досліджень, компютерної томографії, ендоскопічної діагностики, дослідження зовнішньо-та внутрішньосекреторної функцій підшлункової залози дозволило у 94,3% з них визначити характер змін у підшлунковій залозі, ступінь порушення її функцій, супутні зміни суміжних органів, а також обґрунтувати показання до виконання різних видів оперативних втручань.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?