Хірургічне лікування стенозуючих уражень аорто-клубового сегмента з урахуванням проліферації неоінтими - Автореферат

Міністерство охорони здоров?я України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: Лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор Бойко Валерій Володимирович, Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, директор, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної хірургії. Офіційні опоненти: Лауреат Державної премії України з науки та техніки, доктор медичних наук, професор Губка Олександр Вікторович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри госпітальної хірургії доктор медичних наук, професор Даценко Борис Макарович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри хірургії та проктології. Захист відбудеться “25” травня 2006 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.600.02 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, Харків, проспект Леніна, 4; тел.Хірургічне лікування стенозуючих атеросклеротичних уражень аорто-клубового сегмента отримало значний розвиток в останні десятиріччя (Мішалов В.Г. із співавт. Незважаючи на успіхи, досягнуті практичним використанням цих методик, вони не можуть бути використаними для всіх пацієнтів, що страждають на стенози аорто-клубового сегмента через обмеженість показань до застосування РЕД (Рабкин И.Х., Матевосов А.Л., Готман Л.Н. Дотепер недостатньо вивчений етіопатогенез виникнення реакції гіперплазії неоінтими в судинних анастомозах, при якій існує високий ступінь ризику розвитку стенозу анастомозу і, як наслідок, тромбозу оперованого сегмента (Діб’як Ю.М., 2005). Метою даної роботи є поліпшення результатів реконструктивних операцій на аорто-клубовому сегменті через пригнічення реакції гіперплазії неоінтими шляхом гемодинамічної оптимізації дистального судинного анастомозу, розробки методу ультразвукового спостереження за станом дистальних анастомозів у хворих, які перенесли реконструктивне втручання. На основі вивчення найближчих і віддалених результатів первинних операцій у хворих із стенозом аорто-клубового сегмента виявити переваги й недоліки запропонованих методів лікування та післяопераційного ведення хворих.Хворі перебували на лікуванні у відділенні гострих захворювань судин Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України в період з 1994 по 2004 рр. Для порівняння проведено клінічне та інструментальне обстеження 21 практично здорової особи. Друга група складалася з 63 (49,2%) хворих, яким при виконанні первинного реконструктивного втручання дистальні анастомози синтетичного протезу із стегновими артеріями за типом “кінець у бік” формувались згідно розробленої методики геодинамічної оптимізації анастомозу, а післяопераційне спостереження проводилось за запропонованою методикою ультразвукового моніторингу. Крім того, у досліджуваних хворих мали місце поєднання ішемічної хвороби серця з гіпертонічною - 9 (7%) хворих, ішемічної хвороби серця із стенозом брахіоцефальних артерій - 7 (5,5%) хворих, гіпертонічної хвороби з цукровим діабетом - 5 (4%) хворих, гіпертонічної хвороби з виразковою хворобою 12-ти палої кишки - 5 (4%) хворих. З них покращення стану у вигляді купірування ішемії кінцівки відмічено в 25 (38,4 %) хворих, гемодинамічно значимі стенози анастомозу (ГЗСА) виникли в 5 (7,6%) хворих, гемодинамічно незначимий стеноз (ГНЗСА) виник в 1 (1,5%) хворого, повна функціональна спроможність анастомозу (ПФСА) відмічена в 19 (29,7%) хворих. З них купірування ішемії кінцівки відмічено в 14 (21,5%), гемодинамічно значимий стеноз мав місце у 1 (1,5%) хворого, гемодинамічно незначимий стеноз відмічений в 1 (1,5%) хворого, повна функціональна спроможність анастомозу була в 13 (20%) хворих, ампутація - у 1 (1,5%).Основною причиною виникнення гіперплазії неоінтими в судинних анастомозах є гемодинамічні ефекти, обумовлені відбиттям пульсової хвилі від неоднорідностей, що виникають як через біфуркацію (протез-артерія), так і через різницю пружніх якостей артеріальної стінки й протеза, а також реакція гладком?язових клітин, що виникає в місці ушкодження артеріальної стінки на фоні змін показників гомеостазу (стан дисліпідемії та гіперкоагуляції). Емпіричність підходу до створення дистального анастомозу за типом “кінець у бік”, відсутність чітких критеріїв, які визначають його конфігурацію, не враховує гемодинамічні ефекти відбиття пульсової хвилі, посилюючи тим самим турбулентні потоки, що виникають у зоні анастомозу і, як наслідок, прогресування гіперплазії неоінтими, що суттєво знижує термін його функціонування.

Основний зміст роботи