Хірургічне лікування поєднаних атеросклеротичних уражень магістральних артерій нижніх кінцівок та серця - Автореферат

Академія медичних наук УкраїниАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Науковий консультант доктор медичних наук, професор Мішалов Володимир Григорович, завідувач кафедрою госпітальної хірургії з курсом торакальної та судинної хірургії Національного медичного університету ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Ніконенко Олександр Семенович, завідувач кафедрою госпітальної хірургії Запорізького державного медичного Університету МОЗ України Лауреат Державної премії України доктор медичних наук, професор Гусак Володимир Корнійович, директор Донецького інституту невідкладної допомоги АМН України Доктор медичних наук,професор Ситар Леонід Лукич, завідувач відділом хірургії набутих вад серця Інституту серцево - судинної хірургії АМН України (Київ) Лауреат Державної премії України Захист відбудеться 06.12.2002 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.561.01 при Інституті хірургії та трансплантології АМН України (03680, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту хірургії та трансплантології АМН України (03680, м.Навіть впровадження оптимальних методик виконання реконструктивних операцій на магістральних артеріях (МА) НК з приводу атеросклеротичного оклюзійно-стенотичного ураження та недостатності кровопостачання в термінальних стадіях не забезпечило досягнення результатів, які б задовольняли хірургів, а саме зберегти кінцівку вдавалося у 65-75% хворих, проте, супутнє атеросклеротичне ураження вінцевих артерій (ВА) серця спричиняло високу післяопераційну летальність (А. В. Отже, оклюзійно-стенотичне ураження судин життєво важливих органів, насамперед МАНК та серця, часто спричиняє обтяження перебігу післяопераційного періоду або є приводом для відмови від оперативного втручання. Дані різних дослідників про необхідність та обсяг обстеження хворих з поширеним атеросклерозом МАНК та серця, діагностичну цінність неінвазивних методів дослідження, наявність прихованої недостатності ВА, показання до виконання оперативного втручання, вибір тактики і техніки операцій суперечливі, що зумовлює доцільність детального вивчення цієї проблеми. Розробити методи діагностики та хірургічного лікування хворих з облітеруючими захворюваннями магістральних артерій нижніх кінцівок на тлі цукрового діабету на основі вивчення патогенетичних особливостей процесу з метою зниження смертності й інвалідності (номер державної реєстрації 81059475). Метою дослідження була розробка клінічних, діагностичних критеріїв операбельності, тактики та показань до виконання різних видів реконструктивних операцій у хворих з поєднаним оклюзійно-стенотичним ураженням МАНК та серця для поліпшення безпосередніх та віддалених результатів їх лікування.З 132 пацієнтів 97 (73,4%) госпіталізовані до відділення, оскільки провідною ознакою у них був біль в ділянці серця, тобто прояви стенокардії напруження та спокою. До 1-ї групи включені 46 пацієнтів з клінічними ознаками ураження ВА серця, яким в першу чергу виконували реконструктивно-відновні операції з реваскуляризації серця; до 2-ї групи - 18 пацієнтів, яким було показане здійснення одномоментної реваскуляризації серця та НК; до 3-ї групи - 68 пацієнтів, яким в першу чергу було показане виконання операції на судинах НК. З 46 пацієнтів 1-ї групи у 7 (20%) внаслідок стенокардії перебіг атеросклеротичного ураження артерій НК був безсимптомним, воно виявлене під час пальпації судин або спроби здійснити коронаровентрикулографію черезстегновим доступом. Оскільки приступи стенокардії, а не біль в НК примушували пацієнтів зупинятися під час ходьби і припиняти фізичне навантаження, “замасковану” ішемію НК не спостерігали у хворих з більш високим функціональним резервом серця. Безбольова форма ІХС відзначена у 70 (53%) пацієнтів 1-ї та 2-ї груп з низькою фізичною активністю, дистанцією, яку пацієнт проходив без болю, обмеженою до 100 м (у 5), 50 м (у 39) та болем у спокої (у 12).Тяжкість стану пацієнтів з асоційованим ураженням ВА серця та МАНК визначається наявністю та поширеністю постінфарктного кардіосклерозу, кількістю та сумарним звуженням стенозованих ВА, характером їх ураження та станом дистального русла. Під час комплексного обстеження пацієнтів з ІХС та супутнім ураженням МАНК у 12,3% з них виявлене збільшення тяжкості клінічного перебігу ІХС, повуязане з синдромом взаємообтяження, в 11,4% - вираженість клінічних ознак ІХС маскується обмеженням рухової активності пацієнтів внаслідок ішемії НК. Залежно від ступеня вираженості та проявів порушення кровообігу в міокарді та МАНК, які оцінювали за прийнятими нами критеріями, нами запропоновані три підходи до лікування пацієнтів з ІХС та МАНК: 1) першочергова реваскуляризація міокарда; 2) першочергова реваскуляризація НК; 3) одномоментна реконструкція двох судинних басейнів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ