Хірургічне лікування механічної жовтяниці при непрохідності загальної жовчної протоки з застосуванням мініінвазивних технологій - Автореферат

Хірургічне лікування механічної жовтяниці при непрохідності загальної жовчної протоки з застосуванням мініінвазивних технологійШирокий діапазон проблеми, яка включає багато нозологічних форм, складність діагностики та лікування, значна частота незадовільних результатів, великі матеріальні витрати суспільства зумовлюють не тільки медичну, а й соціальну значущість проблеми (А.С. В хірургічному лікуванні МЖ є певні досягнення, проте, застосування ендоскопічних транспапілярних, черезшкірно-черезпечінкових та лапароскопічних втручань на жовчних протоках спричинило кардинальні зміни лікуваної тактики при МЖ, яка стала більш різноманітною за характером та об?ємом, це дозволило значно зменшити частоту виконання травматичних операцій, ускладнень та летальності, особливо у хворих з операційним та анестезіологічним ризиком високого ступеня (А.Л. Проблема лікування ускладненої жовчнокам?яної хвороби (ЖКХ), пухлинного ураження жовчних проток та панкреатодуоденальної зони, хірургічних ускладнень та їх профілактика з використанням мініінвазивних технологій лишаються актуальними, а світова ендоскопічна хірургія перебуває тільки на початку шляху свого розвитку. Отже, збільшення кількості хворих з МЖ, незадовільні результати лікування, невеликий досвід виконання операцій з використанням мініінвазивних технологій, розбіжності поглядів вчених щодо ефективності їх клінічного застосування зумовлюють актуальність вивчення можливостей і місця ендоскопічних, черезшкірно-черезпечінкових та лапароскопічних оперативних втручань на жовчних протоках в клінічній практиці і особливо, у хворих з МЖ пухлинного та непухлинного генезу. Тому логічно, що зазначені аспекти проблеми хірургічного лікування МЖ, зумовленої непрохідностю загальної жовчної протоки (ЗЖП), з застосуванням мініінвазивних технологій стали основою для обрання теми дослідження.Дослідження базується на аналізі результатів хірургічного лікування, з використанням мініінвазивних операцій, 370 хворих з непрохідністю ЗЖП, ускладненою МЖ, у клініці Інституту хірургії та трансплантології АМН України за період з січня 1990 по січень 2001 р. Більшість - 236 (63,8%) хворих були віком до 60 років, поряд з тим досить значною була кількість хворих похилого та старечого віку (від 61 до 93 років) - 134 (36,2%). Відомості про різні хірургічні втручання на органах черевної порожнини та малого таза в анамнезі були у 37 (10%) хворих, в тому числі з приводу перфоративної виразки дванадцятипалої кишки (ДПК), гострого апендициту, пупкової грижі, гінекологічних захворювань. Необгрунтоване розширення діагностичного алгоритму (за нашими даними в 9% спостережень) було однією з причин затримки виконання оперативного втручання та погіршення стану хворих, виникнення різних ускладнень, прогресування холестазу та печінкової недостатності, що стало причиною смерті 3 (0,8%) хворих. У 297 (80,3%) хворих застосована ЕРПХГ, вона була успішною у 288 (97%) пацієнтів.Для декомпресії жовчних проток та усунення холемії у хворих з тривалою МЖ використовували такі мініінвазивні методики: - лапароскопічну холецистостомію - у 17 (4,6%) хворих; Небезпека витікання жовчі в черевну порожнину і виникнення жовчного перитоніту, який спостерігали у 3 хворих і був санований лапароскопічно, обмежують застосування цієї методики холецистостомії. Мініінвазивні хірургічні втручання з приводу МЖ внаслідок обтурації ВСДК застосовували у хворих І групи. Частіше стенозуючий папіліт був поєднаний з холедохолітіазом - у 131 (35,4%) хворого, з них у 68 - камінці були фіксовані в ампулі ВСДК, у 56 - змінений ВСДК містився в навколососочковому дивертикулі. Специфічні ускладнення виникли у 12 (5,6%) хворих: позаочеревинна флегмона - в 1 хворої, санована шляхом дренування під контролем УЗД; кровотеча з розсічених країв ВСДК - у 8 (3,7%) хворих, зупиняли шляхом діатермокоагуляції - у 5, кріовпливом фреону - у 2; гострий панкреатит - у 3 (1,4%) пацієнтів, усунений консервативними заходами.Дисертаційна робота містить новий підхід до розв?язання наукової проблеми, що передбачає поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з непрохідністю загальної жовчної протоки, ускладненою механічною жовтяницею, шляхом розробки та впровадження раціональної схеми доопераційного обстеження, оригінальних та удосконалених способів мініінвазивних втручань з приводу холедохолітіазу та пухлинного ураження дистального відділу загальної жовчної протоки, які сприяють підвищенню частоти виконання радикальних втручань і покращують безпосередні та віддалені результати лікування хворих. Значна кількість хворих з непрохідністю загальної жовчної протоки (понад 32% усіх захворювань жовчовивідних шляхів) і тяжкий загальний стан 72,5% з них, який зумовлює високу летальність після виконання загальноприйнятих хірургічних втручань, потребує розробки нових тактичних прийомів та способів лікування механічної жовтяниці.

Основний зміст роботи