Вивчення механізмів розвитку гострих рідинних утворень при панкреатиті. Дослідження значимості гострих рідинних скупчень як джерела інтоксикації. Обґрунтування необхідності інтегральних систем оцінки тяжкості стану хворих для визначення тактики лікування.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО охорони здоров?я України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник - доктор медичних наук, професор Бойко Валерій Володимирович Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, директор, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедрою госпітальної хірургії Офіційні опоненти - доктор медичних наук, професор Милиця Микола Миколайович, Запорізька медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедрою хірургії і проктології доктор медичних наук, професор Хворостов Євген Дмитрович, завідувач кафедрою хірургічних хвороб Харківського національного університету ім. Захист відбудеться “2006 р., о13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.01 при Запорізькій медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (69096, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Запорізької медичної академії післядипломної освіти (69096, м.В 15-20 % випадків гострий панкреатит носить деструктивний характер, з формуванням гострих рідинних утворень близько 80% (Савельєв В.С., 2003), а летальність від ускладнень, як і раніше становить 40-60 % (Бурневич С.З., Гельфанд Б.Р., 2003). Незважаючи на прогрес, досягнутий при консервативному лікуванні хворих панкреатитом, дотепер не існує методу, що дозволив би обійтися без операції у всіх пацієнтів. Значною проблемою є рання ідентифікація хворих з тяжким ГП, щоб вчасно почати лікування у відділенні інтенсивної терапії перш, ніж у хворих розівється поліорганна недостатність (A. Існують діаметрально протилежні думки із приводу тактики лікування: В.В.Козлов із співав. Відсутність єдиної хірургічної концепції лікування рідинних скупчень при панкреатиті, високі показники летальності, значна частота розвитку гнійно-септичних й інших фатальних ускладнень, обумовлених складністю патогенезу захворювання, змушують вважати дану проблему не вирішеною, а розробку нових методик лікування хворих з рідинними утвореннями при панкреатиті актуальною.В основу роботи покладений аналіз результатів лікування 106 хворих з рідинними утвореннями при панкреатиті, що перебували в Інституті загальної і невідкладної хірургії АМН України з 1991 по 2004 рр. Вік хворих коливався від 28 до 70 років і у середньому становив 41±8,0 років. Виходячи із завдань дослідження, всі хворі були розподілені на три групи: I група - 14 хворих, яким оперативне лікування не виконувалося, II група - група склала 60 хворих, оперованих традиційними “відкритими” способами, III група - 32 хворих, оперованих відеолапароскопічними методами. Гострі рідинні скупчення при неінфікованому панкреонекрозі (ПН) зустрічалися у 65 хворих (61,3 %), по групах - 8, 37 і 20 спостереженнях відповідно і при інфікованому ПН - 16 хворих (15,1 %), по групах відповідно - 3, 9 і 4 спостереженнях. Серед хворих першої групи (n=14) за клініко-лабораторними даними, результатами інструментальних методів дослідження і аутопсії рідинні утворення ПЗ спостерігалися при наступних формах панкреатиту: при інтерстиціальному панкреатиті - у 3 пацієнтів; при неінфікованому ПН - у 8 хворих; інфікований ПН спостерігався у 3 пацієнтів. Клініко-лабораторні показники у цих хворих були наступними: гіпертермія відзначалася у 4 хворих (28,6 %), лейкоцитоз з порушенням лейкоцитарної формули - у 12 хворих (85,7 %), гіперамілаземія - у 10 хворих (71,4 %), гіпербілірубінемія - у 8 хворих (57,1 %), підвищення рівня сечовини - у 6 хворих (42,9 %), креатинину - у 10 хворих (71,4 %), гематокриту - у 10 хворих (71,4 %).1) Гострі рідинні скупчення при тяжкому перебігу панкреатиту у 71,7 % хворих розвиваються протягом першого тижня захворювання і зумовлені розвитком місцевої ексудативної та генералізованої запальної реакції; в основі їх лежать аутоліз і некробіоз підшлункової залози, парапанкреатичної і заочеревинної клітковини. 3) Використання методів (УЗД, РКТ) у діагностиці рідинних утворень при панкреатиті в динаміці дозволяють визначити топіку, поширеність і обсяг ураження (94,1%), що визначає прогноз перебігу захворювання з достовірністю р <0,05 й вибір оптимізованої хірургічної тактики. 4) Динамічна щоденна оцінка тяжкості стану хворого за шкалою APACHE II становить основу обєктивізації показань до операції і диференційного підходу у виборі тактики комплексного лікування. 5) Розроблений відеолапароскопічний метод розкриття і дренування рідинних скупчень при панкреонекрозі через брижу поперечно - ободової кишки із санацією парапанкреатичної клітковини розчином гіпертонічного типу дозволили покращити евакуацію парапанкреатичних рідинних скупчень, що створило умови для зниження інтоксикації і зменшення частоти розвитку гнійно-некротичних ускладнень з 36,4 до 12,5 %. Застосування раннього лапароскопічного дренування рідинних утворень у ряді випадків дозволило досягти регресії перебігу панкреатиту і запобігти розвитку постнекротичних кіст підшлункової залози; знизити рівень летальності з 26,7 до 15,6 %.