Вивчення механізмів розвитку гострих рідинних утворень при панкреатиті. Дослідження значимості гострих рідинних скупчень як джерела інтоксикації. Обґрунтування необхідності інтегральних систем оцінки тяжкості стану хворих для визначення тактики лікування.
МІНІСТЕРСТВО охорони здоров?я України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник - доктор медичних наук, професор Бойко Валерій Володимирович Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, директор, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедрою госпітальної хірургії Офіційні опоненти - доктор медичних наук, професор Милиця Микола Миколайович, Запорізька медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедрою хірургії і проктології доктор медичних наук, професор Хворостов Євген Дмитрович, завідувач кафедрою хірургічних хвороб Харківського національного університету ім. Захист відбудеться “2006 р., о13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.01 при Запорізькій медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (69096, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Запорізької медичної академії післядипломної освіти (69096, м.В 15-20 % випадків гострий панкреатит носить деструктивний характер, з формуванням гострих рідинних утворень близько 80% (Савельєв В.С., 2003), а летальність від ускладнень, як і раніше становить 40-60 % (Бурневич С.З., Гельфанд Б.Р., 2003). Незважаючи на прогрес, досягнутий при консервативному лікуванні хворих панкреатитом, дотепер не існує методу, що дозволив би обійтися без операції у всіх пацієнтів. Значною проблемою є рання ідентифікація хворих з тяжким ГП, щоб вчасно почати лікування у відділенні інтенсивної терапії перш, ніж у хворих розівється поліорганна недостатність (A. Існують діаметрально протилежні думки із приводу тактики лікування: В.В.Козлов із співав. Відсутність єдиної хірургічної концепції лікування рідинних скупчень при панкреатиті, високі показники летальності, значна частота розвитку гнійно-септичних й інших фатальних ускладнень, обумовлених складністю патогенезу захворювання, змушують вважати дану проблему не вирішеною, а розробку нових методик лікування хворих з рідинними утвореннями при панкреатиті актуальною.В основу роботи покладений аналіз результатів лікування 106 хворих з рідинними утвореннями при панкреатиті, що перебували в Інституті загальної і невідкладної хірургії АМН України з 1991 по 2004 рр. Вік хворих коливався від 28 до 70 років і у середньому становив 41±8,0 років. Виходячи із завдань дослідження, всі хворі були розподілені на три групи: I група - 14 хворих, яким оперативне лікування не виконувалося, II група - група склала 60 хворих, оперованих традиційними “відкритими” способами, III група - 32 хворих, оперованих відеолапароскопічними методами. Гострі рідинні скупчення при неінфікованому панкреонекрозі (ПН) зустрічалися у 65 хворих (61,3 %), по групах - 8, 37 і 20 спостереженнях відповідно і при інфікованому ПН - 16 хворих (15,1 %), по групах відповідно - 3, 9 і 4 спостереженнях. Серед хворих першої групи (n=14) за клініко-лабораторними даними, результатами інструментальних методів дослідження і аутопсії рідинні утворення ПЗ спостерігалися при наступних формах панкреатиту: при інтерстиціальному панкреатиті - у 3 пацієнтів; при неінфікованому ПН - у 8 хворих; інфікований ПН спостерігався у 3 пацієнтів. Клініко-лабораторні показники у цих хворих були наступними: гіпертермія відзначалася у 4 хворих (28,6 %), лейкоцитоз з порушенням лейкоцитарної формули - у 12 хворих (85,7 %), гіперамілаземія - у 10 хворих (71,4 %), гіпербілірубінемія - у 8 хворих (57,1 %), підвищення рівня сечовини - у 6 хворих (42,9 %), креатинину - у 10 хворих (71,4 %), гематокриту - у 10 хворих (71,4 %).1) Гострі рідинні скупчення при тяжкому перебігу панкреатиту у 71,7 % хворих розвиваються протягом першого тижня захворювання і зумовлені розвитком місцевої ексудативної та генералізованої запальної реакції; в основі їх лежать аутоліз і некробіоз підшлункової залози, парапанкреатичної і заочеревинної клітковини. 3) Використання методів (УЗД, РКТ) у діагностиці рідинних утворень при панкреатиті в динаміці дозволяють визначити топіку, поширеність і обсяг ураження (94,1%), що визначає прогноз перебігу захворювання з достовірністю р <0,05 й вибір оптимізованої хірургічної тактики. 4) Динамічна щоденна оцінка тяжкості стану хворого за шкалою APACHE II становить основу обєктивізації показань до операції і диференційного підходу у виборі тактики комплексного лікування. 5) Розроблений відеолапароскопічний метод розкриття і дренування рідинних скупчень при панкреонекрозі через брижу поперечно - ободової кишки із санацією парапанкреатичної клітковини розчином гіпертонічного типу дозволили покращити евакуацію парапанкреатичних рідинних скупчень, що створило умови для зниження інтоксикації і зменшення частоти розвитку гнійно-некротичних ускладнень з 36,4 до 12,5 %. Застосування раннього лапароскопічного дренування рідинних утворень у ряді випадків дозволило досягти регресії перебігу панкреатиту і запобігти розвитку постнекротичних кіст підшлункової залози; знизити рівень летальності з 26,7 до 15,6 %.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы