Хірургічне лікування хондром кисті - Автореферат

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук хірургічне лікування хондром кисті Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. Горького Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки, доктор медичних наук, професор Страфун Сергій Семенович, ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України», заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу мікрохірургії та реконструктивної хірургії верхньої кінцівкиМета дослідження: покращити анатомо-функціональні результати лікування хворих з хондромами кисті на основі удосконалення комплексу методів відновного хірургічного лікування з використанням різноманітних видів кісткової пластики. Визначені показання і протипоказання до застосування раціонального виду кісткової пластики, що в комбінації із запропонованими базовими критеріями у диференційних підходах до вибору тактики хірургічного лікування хондром кисті, забезпечує оптимальний кінцевий анатомо-функціональний результат і поліпшення медико-соціального статусу пацієнта. Здобувачем особисто проведено вивчення результатів лікування 135 пацієнтів з хондромами кисті, аналіз недоліків лікування в контрольній групі, внаслідок чого сумісно з д.мед.н., професором С.С.Страфуном розроблена система диференційного хірургічного лікування з урахуванням ускладнень. Проведений аналіз даних клінічних спостережень хірургічного лікування 135 пацієнтів з хондромами трубчастих кісток кисті, які перебували на стаціонарному лікуванні в клініках мікрохірургії й відновного лікування наслідків травм НДІ травматології й ортопедії Донецького державного медичного університету ім. Горького і мікрохірургії та реконструктивної хірургії верхньої кінцівки ДУ «Інституту травматології та ортопедії АМН України» в період з 2001 по 2008 рр. Пацієнти були розділені на дві групи спостереження: в 1-у (основну) увійшли 79 хворих, хірургічне лікування яких здійснювалося відповідно до запропонованих нами схем, у 2-у (контрольну) - 56 пацієнтів з аналогічною патологією, які перебували на лікуванні до впровадження нововведень.У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної з наукової і практичної точки зору задачі, що полягає в поліпшенні якості лікування хворих з хондромами кисті за допомогою розроблених схем раціонального вибору методу хірургічного лікування, якими передбачено використання запропонованих нових і вдосконалених технологій, що дозволило забезпечити в 88,6% випадків хороший результат лікування. 1.Встановлено, що серед госпіталізованих з пухлинами кисті частка хондром складає 60,5±3,3%; у половині випадків патологія діагностується вже при суб-і тотальному ураженні, а 80,7% хворих мають ускладнене перебіг захворювання, найчастіше у вигляді патологічного перелому (63,7%), внаслідок чого у 36,3% методом вибору хірургічного лікування залишається сегментарна і тотальна резекції. Однак, даний варіант не є сприятливим в плані неоостеогенезу, і у випадку ощадливої резекції може приводити до інкапсуляції імплантату; 2) медулярний варіант несприятливий як у плані прогресивного росту пухлини, так і для перебудови імплантату, оскільки в мієлоідній тканині зберігаються умови новоутворення хондроми - перицити кровоносних судин, безліч ділянок мієлоідної тканини в губчатій речовині кістки за умови генетичного дефекту стовбурових мезенхімальних клітин служить джерелом нових вогнищ пухлинного росту й обмежує можливість утворення остеоїдних клітин, необхідних для неоостеогенезу, у випадку трансплантації кісткового матриксу. Достаток кровоносних судин у мієлоідній тканині є причиною формування великої кількості остеокластів, що резорбують кістковий трансплантат; 3) поліморфний варіант хондроми є сприятливим для приживлення й перебудови пластичного матеріалу, оскільки мають місце зміна фенотипу хондроцитів на гіпертрофований, ознаки ангіогенезу, збереження остеогенних клітин і остеокластів, що сприяє неоостеогенезу й ремоделюванню кістки, однак імовірність рецидиву залишається великою, про що свідчить висока мітотична активність клітин у зоні росту, яка забезпечує прогресивний інтерстіційний ріст пухлини. Розроблені схеми диференційного хірургічного лікування з не-і ускладненим протіканням хондром кисті, основою яких є запропоновані базові клініко-рентгенологічні критерії, що враховують локалізацію (ен-, ек-і змішані хондроми), поширеність процесу (локальне, субтотальне, тотальне), наявність ускладнень (патологічні переломи, осьові деформації, контрактури, судинні, неврологічні порушення, малигнізація), морфологічний варіант пухлини, дозволяють визначити оптимальний метод і обсяг хірургічного лікування, забезпечують у 88,6% хороший результат, і у 8 разів зменшують число незадовільних результатів, тоді як у контрольній групі ці показники становлять 53,6% (р<0,001).