Хірургічне лікування біліодигестивних кровотеч - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукБіліодигестивні кровотечі (БДК) є одними з найбільш тяжких ускладнень різних захворювань і пошкоджень печінки, жовчних шляхів і підшлункової залози (ПЗ), а також лікувально-діагностичних утручань, які виконуються з цього приводу (Данілов М.В. і співавт., 2002, Урман М.Г., 2002, Savader S.J., 1997). Частота цього ускладнення коливається від 1,2% до 3,4% при великих за обсягом травмах печінки, розтрощуваннях, вогнепальні пошкодження печінки ускладнюються біліодигестивними кровотечами в 4,9% випадків (Іванов П.А. і співавт., 2003, Зіновьев Д.Ю. і співавт., 2003, Brooks В останні десятиліття відзначається неухильне зростання частоти травм, гнійно-запальних процесів, пухлин печінки й підшлункової залози, зростає кількість інвазивних утручань на органах гепатопанкреатичної області, ці стани можуть ускладнюватися БДК, відповідно зростає і кількість випадків виявлення даної патології (Полікарпов А.А. і співавт., 2004, Комаров Н.В. і співавт., 1999, Young R. et al., 2004). Тяжкість хворих з біліодигестивними кровотечами, труднощі діагностики призводили до незадовільних результатів: загальна летальність за даними літератури до 35% (Никішин Л.Ф. і співавт., 2001, Охотников О.І. і співавт., 2002, Vivas S. et al., 1998). Проте подібні операції, виконувані при кровотечі, що триває, часто не досягали результату або були непереносимі для хворих.Клінічний розділ роботи заснований на вивченні результатів лікування 62 хворих з БДК різної етіології, які знаходилися на лікуванні в Інституті загальної та невідкладної хірургії АМН України і Харківській міській лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги за період з 1982 по 2006 рр. До основної групи увійшли 33 хворих з БДК, які знаходилися на лікуванні за період з 2001 по 2006 рр., у яких застосовувався розроблений нами діагностичний алгоритм, етапна хірургічна тактика й нові методи гемостазу. В основній групі причинами БДК у хворих були: закрита травма печінки - 11 хворих (28,6%), пухлинні ураження печінки й жовчних проток (як первинні, так і метастатичні) - 4 хворих (14,2%), БДК при жовчнокамяній хворобі, гострому холециститі, холангіті - 7 хворих (25%), ятрогенні БДК - після ендоскопічної папілосфінктеротомії - 3 хворих (14,3%), у 3 хворих - після накладення біліодигестивних анастомозів, БДК при ускладнених кістах підшлункової залози - 2 хворих (7,1%). У групі порівняння причинами БДК були травми печінки - у 8 випадках (27,6%), калькульозний та безкамений холецистити і холангіти - у 5 випадках (17,2%), БДК, як ускладнення після черезшкірної черезпечінкової катетеризації воротної вени - у 3 хворих (10,3%), неопластичні процеси печінки й жовчних проток - 5 (17,2%). При УЗД (21 пацієнт) виявлені такі зміни: у 6 хворих виявлені порожнинні утворення, неоднорідність ехоструктури печінкової паренхіми, пухлинні вузли в паренхімі печінки в 5 випадках, з них у 3 випадках визначалася ділянка розпаду, у 2 хворих виявлені псевдокісти підшлункової залози, у 3 пацієнтів були виявлені порожнинні структури з неоднорідним вмістом.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ