Хірургічне лікування і остеопластика при переломах вилицевого комплексу - Автореферат

Міністерство охорони здоровя УкраїниРобота виконана на кафедрі хірургічної стоматології Національного медичного університету імені О.О. Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Маланчук Владислав Олександрович, хірургічний вилицевий контрфорс Офіційні опоненти: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Харьков Леонід Вікторович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку, завідувач доктор медичних наук, професор Малевич Олег Євгенович, Дніпропетровська державна медична академія, кафедра хірургічної стоматології, завідувач. Захист відбудеться “15 ”лютого 2007 р. о 13.30 годині на засіданні Спеціалізованої Вченої ради 26.003.05 при Національному медичному університеті імені О.О.Переломи вилицевого комплексу складають від 3,1 до 24% серед усіх переломів кісток обличчя, вони посідають перше місце по частоті серед переломів кісток середньої зони обличчя, і друге - серед переломів лицьового черепу [Бернадський Ю.І., 1999; Парасочкіна В.В.,1999; Матрос-Таранець І.Н., Алексєєв С.Б., 2001; Акадже А., 2004; Логвиненко І.П., 2005]. Вивчити показники активності остеогенних клітин-попередників кісткового мозку уламків вилицевого комплексу в ділянці перелому й можливість їх використання в якості аутотрансплантатів для відновлення контрфорсів середньої зони обличчя при лікуванні переломів вилицевого комплексу. З метою підвищення ефективності лікування постраждалих з переломами вилицевого комплексу, відновлення контрфорсів середньої зони обличчя вивчено стан місцевих кісткових уламків і запропоновано використання їх в якості аутотрансплантатів. Богомольця-знаходилось 1568 пацієнтів з переломами кісток обличчя, із числа яких з переломами вилицевого комплексу були 290 осіб (18,5%). Враховуючи, що лікування хворих з переломами вилицевого комплексу залежить від багатьох чинників (локалізація перелому, виду перелому), ми розділили хворих за видами переломів на дві основні групи: 1) хворі з "лінійними" переломами вилицевого комплексу - 62 постраждалих (64,6 %); 2) хворі з „уламковими” переломами вилицевого комплексу - 34 постраждалих (35,4 %).Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального науково-практичного завданя сучасної стоматології (і щелепно-лицьової хірургії) - підвищення ефективності хірургічного лікування хворих з переломами вилицевого комплексу. шляхом розробки нових методів хірургічних втручань, які враховують такі важливі фактори, як стан імунітету пацієнта, регенераторний потенціал місцевих кісткових фрагментів, мікробне обсімення верхньощелепної пазухи. Уламки кісток при переламах вилицевого комплексу в термін до 3 діб після травмування мають остеогену активність, що виявляється в ефективності клонування КУОФ від 2,70±2,13 до 93±3,51 на 105 ядерних клітин, що дозволяє використовувати їх як місцевий кістково-пластичний матеріал. При переломах вилицевого комплексу мікробний фон верхньощелепної порожнини й порожнини носу представлено ідентичними за видами мікроорганізмами. Оцінюючи результати лікування хворих з переломами вилицевого комплексу, додатково до відомих критеріїв слід враховувати як відновлення основних кісткових структур навколовилицевої області, особливо, контрфорсів, так і вправлення жирової клітковини та інших мяких тканин, що пролабують у верхньощелепну порожнину. Комплексне лікування хворих з переломами вилицевого комплексу, що передбачає доопераційну санацію верхньощелепної порожнини, антибактеріальну терапію, відновлення зруйнованих контрфорсів місцевим кістковим аутопластичним матеріалом із застосуванням мембран, що розсмоктуються забезпечує добрий анатомічний результат лікування в - 73%, задовільний - в 23%, незадовільний - в 4 % випадках.