Хірургічна тактика у постраждалих із закритою травмою заочеревинного простору при політравмі - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л.Робота виконана в Українській військово-медичній академії Міністерства оборони України НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор медичних наук, професор ЗАРУЦЬКИЙ Ярослав Іванович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, професор кафедри медицини невідкладних станів доктор медичних наук, професор ЗАМЯТІН Петро Миколайович, ДУ «Інститут загальної і невідкладної хірургії Академії медичних наук України» (м. Захист відбудеться 26.05.2008 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.08 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Закрита травма заочеревинного простору (ЗТЗП) спостерігається у 65 % постраждалих із закритою травмою живота і поперекової ділянки з пошкодженням внутрішніх органів, виникає внаслідок багатокомпонентної, високоенергетичної травми, що призводить до масивної кровотечі з утворенням ретроперитонеальних гематом (Цибуляк Г.М., 2005; Замятін П.М., 2005). Відсутність чітких показань до ревізії ретроперитонеальних гематом під час операцій у 63 % випадків призводить до хірургічних помилок, в результаті яких пошкодження органів заочеревинного простору залишаються нерозпізнаними (Пронін В.О., 2003; Broos P.L., Janzing H.M., 2000). З іншого боку, закрита травма заочеревинного простору може бути причиною лапаротомії без пошкодження внутрішніх органів, що на фоні політравми призводить до погіршення стану постраждалого (Заруцький Я.Л., Кукуруз Я.С., Бурлука В.В., 2005). Удосконалити комплексну оцінку тяжкості і прогнозування клінічного перебігу травматичної хвороби у постраждалих із закритою травмою заочеревинного простору при політравмі. Диференціювати хірургічну тактику у постраждалих із закритою травмою заочеревинного простору при політравмі в залежності від прогнозу перебігу травматичної хвороби та вивчити безпосередні результати її застосування.Постраждалі, що досліджувались у 2001-2004 роках, становили клінічну підгрупу 1, а у 2005-2007 роках - клінічну підгрупу 2. Клінічна підгрупа 1 та клінічна підгрупа 2 склали основну групу дослідження (244 хворих). В клінічній підгрупі 1 (167 хворих) застосовували традиційну хірургічну тактику, а в клінічній підгрупі 2 (77 хворих) - комплексний підхід з врахуванням обсягу діагностичних заходів, оцінки тяжкості постраждалого, прогнозування перебігу травматичної хвороби, диференційованої хірургічної тактики. Основні показники гомеостазу у померлих вивчали у часові проміжки до 1 доби, на 1-3 і 3-7 добу, що було повязано з високою летальністю (34 %) в І та ІІ періодах травматичної хвороби. З метою визначення структури закритої травми заочеревинного простору вивчена частота пошкоджень органів і структур у постраждалих в основній групі - пошкодження підшлункової залози становили 15,48 %, дванадцятипалої кишки - 1,43 %, нирки - 19,96 %, брижі - 15,27 %, хребта - 3,46 %, великих судин - 2,85 %, кісток тазу - 32,79 %, сечового міхура - 5,91 %, уретри - 2,85 %.В дисертаційній роботі представлене теоретичне обґрунтування та практично вирішено наукове завдання щодо покращання результатів хірургічного лікування постраждалих з політравмою та закритою травмою заочеревинного простору шляхом удосконалення діагностичних заходів і впровадження диференційованої хірургічної тактики. На основі порівняльного анатомо-функціонального аналізу встановлено, що закрита травма заочеревинного простору обтяжує стан постраждалого за рахунок збільшення обєму крововтрати на 15,7 ± 2,9 % ОЦК та частоти виникнення травматичного шоку ІІ та ІІІ ступенів тяжкості на 4,9 % та 6,4 % в основній групі відносно контрольної, та в поєднанні із тяжкими ушкодженнями інших ділянок призводить до вкрай тяжкого перебігу травматичної хвороби за рахунок розвитку «феномену взаємного обтяження».

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ