Хірургічна тактика при травматичних ушкодженнях кісток черепа - Автореферат

академія медичних наук україни Державна установа “Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Шупика МОЗ України, Харківській міській клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Поліщук Микола Єфремович, Національна академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри нейрохірургії, Заслужений діяч науки й техніки України доктор медичних наук, професор Сіпітий Віталій Іванович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри нейрохірургії. Захист відбудеться 11 грудня 2007 р. о 12 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.557.01 при Державній установі “Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.У загальній структурі первинної інвалідності частка ЧМТ складає 1,3-1,8%, а в структурі післятравматичної первинної інвалідності дорослого населення сягає 44%, становлячи 3,6 випадків на 10 000 населення щорічно. Поліпшення результатів лікування тяжкої ЧМТ, зростання хірургічної активності призвело до збільшення частоти виникнення дефектів кісток черепа, що потребують реконструктивних операцій (Зотов Ю.В. та співавт., 1998; Мельник Н.Ю., 1999; Кравчук А.Д. та співавт., 2002). Визначити частоту ушкоджень кісток черепа під час ЧМТ, частоту та причини виникнення дефектів кісток черепа у посттравматичному періоді. Удосконалити методику виконання кістково-пластичних трепанацій черепа у потерпілих з ЧМТ і технологію стабільного остеосинтезу при переломах кісток черепа з використанням титанових конструкцій. Вивчено результати застосування та теоретично обґрунтовано ефективність використання титанових конструкцій при первинній краніопластиці в гострому періоді травми, а також титанових імплантів складної конфігурації, сформованих перед операцією за допомогою технології компютерного моделювання та лазерної стереолітографії, для реконструкції великих і складних кісткових дефектів черепа.Середнє число звернень за фактом травми голови протягом аналізованого періоду складало 9695±344 випадків на рік; були госпіталізовані в середньому 3229±515 (33,31±5,29%) потерпілих, у тому числі 762±44 (24,24±4,89%) - з ЧМТ середнього та тяжкого ступеня. Щороку оперативні втручання з приводу внутрішньочерепних ушкоджень з переломами кісток черепа виконувалися в середньому 72,8±6,8 потерпілих (29,8±1,9% від загальної кількості оперованих); 30±2 потерпілих виконані оперативні втручання з приводу утиснених переломів кісток черепа (12,33±1,28% від загальної кількості оперованих) (табл. У цій групі були виділені дві підгрупи залежно від методу фіксації кісткових фрагментів: Іа (основна група) - 58 пацієнтів з фіксацією кісткових фрагментів титановими мініпластинами та мінішурупами; Іб (група порівняння) - 60 хворих з фіксацією кісткових фрагментів традиційними методами. Окремо проаналізовано 74 випадки, в яких потерпілим виконували оперативні втручання з краніопластикою, у тому числі: II група - 37 потерпілих з наявністю утиснених багатофрагментарних переломів черепа, що оперовані в гострому періоді травми: ІІА група (основна) - 15 пацієнтів з одномоментною краніопластикою титановими пластинами; ІІБ (група порівняння) - 22 хворих, яким кісткова пластика виконана традиційними методами. В III групу увійшли 37 пацієнтів, оперованих з приводу дефектів кісток черепа у віддаленому періоді ЧМТ, у тому числі: ІІІА група - 17 пацієнтів з пластикою дефектів кісток черепа індивідуально змодельованим титановим імплантом; ІІІБ група - 20 потерпілих з пластикою дефектів кісток черепа імплантами з протакрилу.У дисертації наведені теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі сучасної нейрохірургії - профілактики виникнення та підвищення ефективності лікування дефектів кісток черепа у потерпілих з тяжкою черепно-мозковою травмою, що полягає в оптимізації методів фіксації кісткових фрагментів і краніопластики з використанням технології тривимірного компютерного моделювання та лазерної стеореолітографії: 1. В структурі причин посттравматичних дефектів кісток черепа переважають утиснені та багатофрагментарні переломи з руйнуванням кісткової тканини в результаті прямої дії травматичного агенту (64,1±1%), на другому за частотою місці знаходяться декомпресивні трепанації (23,2±1,2%), на третьому - гнійно-запальні ускладнення (12,7±0,9%). Ефективним методом профілактики клінічних проявів “синдрому трепанованих” є фіксація кісткових фрагментів за допомогою титанових мініпластин і мінішурупів та первинна краніопластика, що запобігає розвитку кісткових дефектів черепа та супроводжується мінімальною кількістю гнійно-запальних ускладнень, навіть за умов високого ризику їх виникнення в гострому періоді ЧМТ. Використання титанових конструкцій при оперативних втручаннях у гострому періоді ЧМТ сприяє зниженню частоти гнійно-запальних ускладнень в середньому на 10%, частоти виникнення кісткових дефектів - на 13,4%.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ