Хірургічна тактика при оклюзійно-стенотичному ураженні екстракраніальних артерій, термінального відділу аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ Хірургічна тактика при оклюзійно-стенотичному ураженні екстракраніальних артерій та термінального відділу аорти і магістральних артерій нижніх кінцівокНауковий керівник: член - кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Ковальчук Леонід Якимович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Офіційні опоненти: Лауреат державної премії України, доктор медичних наук, професор Мітюк Іван Ілліч, Вінницький національний медичний університет імені М.І. Доктор медичних наук, професор Гощинський Володимир Броніславович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Захист відбудеться 22 грудня 2005 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01 у Тернопільському державному медичному університеті імені. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного медичного університету ім.Так, поєднане атеросклеротичне ураження мозкових і коронарних артерій діагностується в 46 - 65,9 % випадків (Мішалов В.Г., Літвінова Н.Ю.,2003), каротидних і периферичних судин - в 16-90 % (Покровский А.В. и соавт.,1995), а екстракраніальних артерій і термінального відділу черевної аорти - в 50 % і більше випадків (Акчурин Р.С. и соавт.,1996). Більшість судинних хірургів при поєднаному атеросклеротичному ураженні, екстракраніального артеріального русла та термінального відділу черевної аорти, надають перевагу ліквідації оклюзійно-стенотичного ураження екстракраніальних артерій (Белов Ю.В., Горюнов В.С.,1991, Зигмонтович Ю.М. и соавт, 1990, Зотиков А.Е., Орехов П.Ю.,1996, Luther M. Et al.,1998), а наступним етапом проводиться реваскуляризація термінального відділу черевної аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок. Дослідити особливості гемодинаміки брахіоцефальних артерій при поєднаній оклюзії екстракраніальних артерій та термінального відділу черевної аорти і магістральних артерій нижніх кінцівок при різних типах центральної гемодинаміки. Вперше вивчено частоту і локалізацію атеросклеротичного стенотично-оклюзійного процесу у пацієнтів із поєднаним атеросклеротичним процесом у екстракраніальних артеріях та термінального відділу черевної аорти і магістральних артерій, встановлена залежність судинно-мозкової недостатності від сумарної оклюзії артерій шиї та оклюзії термінальної частини черевної аорти і магістральних артерій нижніх кінцівок.В роботі представлений аналіз результатів обстеження і лікування 163 хворих із атеросклеротичною оклюзією екстракраніальних артерій (ЕКА) і аорто-клубово-стегнового сегмента (АКСС), що знаходились в судинному відділенні кафедри шпитальної хірургії на базі Тернопільської обласної клінічної лікарні. Відповідно до вікової приналежності у групу пацієнтів зрілого віку (до 60 років) включено 111 (68,09 %), а у групу похилого віку - 52 (31,91 %) хворих. В першій групі більшість пацієнтів - 79 (71,17 %) були у віці 55-60 років, найменше - 4 (3,60 %) - у віці до 40 років. Якщо характеризувати групу пацієнтів похилого віку, то найбільшу частку склали хворі у віці 61-65 років - 36 (69,23 %), інші - 16 (30,77 %) були віком 66-69 роки. Основою для вивчення особливостей оклюзійно-стенотичного ураження ЕКА був аналіз клінічних, ультразвукових та агіографічних результатів обстеження 81 пацієнта з патологією гілок дуги аорти і оклюзією АКСС.Що ж стосується хворих з доопераційним гіпокінетичним типом, то після операції в 47,62 % він зберігся, а у 38,10 % і 14,29 % пацієнтів сформувався, відповідно, еу-і гіперкінетичний тип ЦГ. Що ж стосується хворих, у яких у післяопераційному періоді сформувався гіпокінетичний тип ЦГ, то у них спостерігалось зниження в 1,3 (р<0,05) рази величини УІ і в 1,1 (р<0,5) СІ з одночасним зростанням в 1,1 (р<0,01) загального і в 1,3 (р<0,05) питомого периферичного судинного опору в порівнянні із результатами, що були отримані до реконструкції аорто-клубово-стегнового сегмента. Що ж стосується хворих, у яких він зберігся, то всі показники, що характеризують тип ЦГ, змінилися незначно (р<0,5-0,1), але вони були нижчими, ніж до операції. Можна виділити три реакції-відповіді серцево-судинної системи на реваскуляризацію нижніх кінцівок: підвищення показників УІ і СІ при зниженні загального і питомого периферичного судинного опору - гіперкінетичний тип; основні параметри центральної гемодинаміки змінюються незначно-еукінетичний тип; зниження показників УІ і СІ при одночасному підвищенні загального і питомого периферичного судинного опору - гіпокінетичний тип. Також відмічено зміну показників ОВПГ у хворих з доопераційним гіпокінетичним типом ЦГ Так, у пацієнтів, у яких внаслідок реваскуляризації нижніх кінцівок сформувався гіперкінетичний тип ЦГ, об?ємна швидкість кровобігу після 3-хвилинної ішемії зросла на 129,56 % (р<0,01), а у стані спокою - на 27,61 % (р<0,25), а час її появи скоротився в 2,1 рази при збільшенні венозної ємкості тільки на 10,44 % (р<0,5).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ