Хірургічна корекція ахалазії стравоходу з використанням малоінвазивних технологій - Автореферат

Харківська медична академія післядипломної освіти АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Велигоцький Микола Миколайович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри торакоабдомінальної хірургії. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Березницький Яков Соломонович, Дніпропетровська медична академія МОЗ України, завідувач кафедри хірургії. доктор медичних наук, професор Бєлов Сергій Григорович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри хірургії та проктології. Захист дисертації відбудеться 25.11.2010 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.01 Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти (вул.Ахалазії стравоходу - важке нервово-мязові захворювання, що виявляється порушенням пасажу їжі зі стравоходу в шлунок внаслідок відсутності рефлекторного розкриття стравоходу під час акту ковтання (Івашкін В. Т. і співавт, 2001). 2005), ахалазія стравоходу стоїть на 3-4 місці серед захворювань стравоходу і становить до 17.7% у структурі всіх його захворювань, поширеність ахалазії стравоходу складає 0.6 - 2 на 100.000 населення (Сергійчук О. Л. Наслідком ахалазії стравоходу, як правило, є дискінезія стравоходу, що виявляється зниженням тонусу і порушенням його перистальтичної функції, обумовлена тривалим застоєм харчових мас, слини і слизу в стравоході і значним розширенням його просвіту, розвитком застійного езофагіту, плоскоклітинного раку стравоходу (Черноусов А. Ф. і співавт, 1999, Плечев В.В., 2002, Fuchs K.H, 2003, Issing W.J, 2003). Таким чином, в даний час не існує однозначних підходів до лікування ахалазії стравоходу, що вимагає розробки та удосконалення методів хірургічної корекції, що дозволяють відновлювати достатній за силою замикального апарат стравоходу і які не призводять до післяопераційної дисфагії. Удосконалено методику рентгенологічної оцінки моторно-евакуаторної функції стравоходу, шляхом відеозапису дослідження для подальшої компютерної обробки отриманих даних, що дозволяло кількісно оцінювати порушення моторно-евакуаторної функції стравоходу при різних стадіях захворювання.Хворі були розподілені на дві групи: основну, в яку увійшли 45 хворих, яким проводили корекцію ахалазії стравоходу з використанням модифікованої методики і групу порівняння - 38 хворих, яким виконувалися традиційні операції: езофагокардіоміотомія за Геллером з езофагокардіоміопластикою за Дором (26 хворих), а так ж пацієнти, яким була виконана операція Готтштейна-Шалімова (12 хворих). Крім цього застосовувалися: рентгенологічні методи обстеження з оцінкою часу затримки барію в стравоході і діаметра стравоходу; ендоскопічні методи з оцінкою ступеня вираженості застійного езофагіту; манометричні методи з визначенням тиску в зоні нижнього стравохідного сфінктера, частоти транзисторної релаксації нижнього стравохідного сфінктера та спроможності перистальтичної функції стравоходу. Біопсія препаратів проводилася при ендоскопічному дослідженні за методикою, що розроблено на базі кафедри торакоабдомінальної хірургії - ступінчаста біопсія мязового шару стравоходу (патент України № 41224 від 12.05.2009) і під час оперативного втручання, забарвлення препаратів здійснювалася гематоксиліном-еозином за стандартною методикою - виявляли наявність фіброзу в мязовій тканині, а так само ступінь вираженості змін в нервових структурах при імпрегнації сріблом за Більшовским-Гросс. У ході оцінки отриманих даних про спроможність перистальтичної функції стравоходу, рівень тиску в зоні нижнього стравохідного сфінктера і частоту транзисторної релаксації нижнього стравохідного сфінктера встановлено, що рівень тиску в зоні нижнього стравохідного сфінктера значно не відрізнявся при різних стадіях ахалазії, складаючи для другої стадії 44,50 ± 3,33 мм рт.ст., для третьої - 49,31 ± 5,47 мм рт.ст. і 47,29 ± 7,68 мм рт.ст. для четвертої, а частота транзисторної релаксації нижнього стравохідного сфінктера достовірно нижче при пізніх стадіях ахалазії, складаючи 0,65 ± 0,40 релаксації на годину для другої стадії ахалазії, 0,19 ± 0,12 - для третьої і 0,08 ± 0, 03 * - для четвертої. евакуаторний стравохід перистальтичний хірургічний Таким чином, на підставі дослідження цих показників можна припускати, що ступінь гіпертензії нижнього стравохідного сфінктера не чинить вираженого впливу на ступінь дилатації стравоходу під час затримки барієвої суспензії, а основним чинником, що викликає розширення стравоходу, є декомпенсація перистальтичної функції стравоходу та зменшення частоти транзиторної релаксації нижнього стравохідного сфінктера.

Основний зміст роботи