Хірургічна анатомія задньої вушної артерії стосовно до завушних ангіосомних трансплантатів - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України, м. Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Скрипников Микола Сергійович, ректор Української медичної стоматологічної академії, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії, м. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Бурих Михайло Прокопович, Харківській державний медичний університет, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії; доктор медичних наук, професор Топоров Генадій Миколайович, Харківська медична академія післядипломної освіти, професор кафедри загальної хірургії, оперативної хірургії та топографічної анатомії Захист відбудеться 26 червня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському державному медичному університеті (61022, м.Це значно ускладнює проведення найбільш раціональних оперативних доступів до задньої вушної артерії при піднятті та мобілізації ангіосомних завушних клаптів. Усе вищевикладене і стало підставою для визначення напрямку нашого дослідження. пластика ангіосомний артерія завушний Останні досягнення й розробки в сучасній пластичній хірургії, повязані із застосуванням у клінічній практиці методів пластики тканинами, що автономно кровозабезпечуються, одержали назву ангіосомних клаптів і трансплантатів (Крилов В.С., 1984; Неробєєв О.І., 1991; Скрипников М.С., Соколов В.М., 1992). Однією з артерій, що може застосовуватися як осьова судина ангіосомного трансплантата, є задня вушна артерія. Таким чином, вивчення топографії артерій цього регіону, зокрема, задньої вушної артерії, і розробка з подальшим застосуванням у клініці ангіосомних клаптів і трансплантатів у зоні її розгалуження є необхідним і важливим завданням сучасної пластичної реконструктивно-відновлювальної хірургії і дає можливість усунення обєктивних труднощів при виборі і тактиці оперативних утручань.Для зясування особливостей будови і топографії як загальної сонної артерії, так і її гілок та встановлення закономірностей їхнього розгалуження в залежності від форми мозкового відділу черепа було досліджено 60 обєктів. (1997) стверджують, що частіше задня вушна артерія має магістральний тип розгалуження (78% випадків), вказуючи на те, що в таких випадках піднімати і мобілізувати клапоть із включенням у живильну ніжку однієї з її гілок не становитиме особливих труднощів, тоді як Roland Bergman (1997) вважає, що задня вушна артерія має магістральний тип розгалуження в 61% випадків і в 89% випадків такий тип зустрічається в доліхоцефалів. (1996) вважає, що задня вушна артерія в 89,5% випадків має всі три гілки, у 7,5% - дві і в 3% випадків одну гілочку: або шило-соскоподібну артерію, або вушну гілку. При визначенні кута відходження задньої вушної артерії від потиличної нами було встановлено, що більш вузькі діапазони кута відходження задньої вушної артерії спостерігалися у мезоцефалів (51,5±8,5°), а у доліхоцефалів і брахіцефалів кут відходження коливався в широких межах: у доліхоцефалів - 16,8±6,5° у 73% випадків і 101,5±9,5° у 27% випадків; у брахіцефалів - 105,5±8,5° у 57% випадків і 41,5±5,5° у 43% випадків.У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове рішення хірургічної анатомії використання ангіосомних трансплантатів для заміщення дефектів і нове морфологічне обгрунтування завушних ангіосомних клаптів. Магістральний тип розгалуження вушної гілки і шилососкоподібної артерії переважає в доліхоцефалів (відповідно 65,4% і 71,2% випадків), а розсипний - у брахіцефалів (59,7% випадків). Магістральний тип розгалуження потиличної гілки задньої вушної артерії переважає в брахіцефалів (71,4% випадків), а її розсипний тип - у доліхоцефалів (67,8%). Установлено чотири варіанти зовнішньої форми задньої вушної артерії: у 41,5% випадків спостерігався S-подібний хід задньої вушної артерії; у 27,5% випадків артерія була вигнутою опуклістю донизу; у 3,7% випадків форма задньої вушної артерії була прямолінійною й у 27,3% випадків зустрічалися комбіновані форми задньої вушної артерії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ