Хірургічні методи лікування ускладнених гастродуоденальних виразок та шляхи покращання медичної, професійної та соціальної реабілітації хворих - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРоботу виконано у Національному медичному університеті імені акад. Шепетько Євген Миколайович, доктор медичних наук доцент кафедри факультетської хірургії №2 Національного медичного університету імені О.О. Офіційні опоненти: Короткий Валерій Миколайович доктор медичних наук, професор, завідувач кафедрою госпітальної хірургії №1 Національного медичного університету імені О.О. Мамчич Володимир Іванович доктор медичних наук, 14.01.03 - хірургія, професор, завідувач кафедрою хірургії Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України Захист відбудеться “31” жовтня 2003 р. о “13” годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю “Хірургія” (Д 26.003.03) при Національному медичному університеті.Не дивлячись на успіхи у вивченні патогенезу виразкової хвороби, розробки і впровадження нових способів консервативного лікування (в тому числі антихелікобактерного) хворих з виразковою хворобою (Передерій В.Г. і співавт., 2003) частота ускладнень не має суттєвої тенденції до зниження (Шалімов О.О. і співавт., 2002; Mullins P.D., Steer H.W.,1998). Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідницьких робіт Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, і є фрагментом комплексної науково-дослідницької роботи кафедри факультетської хірургії №2 НМУ: "Розробити алгоритми хірургічної тактики та вибору характеру оперативних втручань адекватних виразковому ураженню і мінімально травматичних, в хірургії гастродуоденальних виразок", № держреєстрації 019911002960, в якій дисертант виконав окремі фрагменти. 2.Вивчити і проаналізувати терміни тимчасової непрацездатності у хворих , що перенесли різні види оперативних втручань з приводу ускладнених гастродуоденальних виразок. Практичне значення отриманих результатів: на основі отриманих даних і ПДА розроблена прогностична та бальна система прогнозування окремих видів ускладнень у хворих, яким виконано різні види оперативних втручань, що дозволяє своєчасно, відповідно запропонованому алгоритму вибрати спосіб оперативного лікування, запровадити попереджувальні засоби для покращання результатів хірургічного лікування ускладнених гастродуоденальних виразок. На основі проведених досліджень вдалось покращити безпосередні та віддалені результати оперативного лікування хворих з ускладненими формами виразкової хвороби, визначити оптимальні терміни тимчасової непрацездатності в залежності від виду операції, наявного ускладнення перебігу хвороби, трудової діяльності, що при впровадженні етапності реабілітації хворих в поєднанні з вибором оптимального виду оперативного втручання дало скорочення тривалості тимчасової непрацездатності на 15%, зниження наступлення стійкої втрати працездатності на 10%.Найчастіше операції з приводу ускладнених гастродуоденальних виразок виконувались у пацієнтів віком від 31 до 60 років (1083 (68,2%) випадків), що підтверджує літературні дані про найбільшу частоту ускладнень виразкової хвороби в людей працездатного віку (Карамышев Ф.И., 1966; Оноприев В.И.,1995). Така ж закономірність просліджується і при пенетруючих виразках, де з 169 хворих тривалість виразкового анамнезу 1-5 років була в 48(28,4%)хворих, 6 і більше років у 121 (71,6%) хворих. Основне завдання медичної реабілітації цих хворих в ранньому післяопераційному періоді, на наш погляд, полягає в слідуючому: профілактиці, а при виникненні - лікуванні можливих ранніх післяопераційних ускладнень (нагноєння операційної рани, післяопераційна пневмонія, гострий панкреатит, рецидив кровотечі та інші), а також, що безпосередньо повязані з оперованим органом (атонія шлунку, парез кишечника, анастомозит, нетримання швів кукси ДПК і гастроентероанастомозу та інші), корекції можливих ускладнень, викликаних вибором способу оперативного лікування (післярезекційні і післяваготомічні синдроми, рефлюкс-гастрит та інші), вплив на етіологічні чинники виразкової хвороби (ерадикація НР, зниження продукції соляної кислоти). В досліджуваній групі з 507 хворих, оперованих з приводу перфоративної виразки, виразка локалізувалась в шлунку у 103(20,3%) хворих і ДПК - в 404 (79,69%) хворих. В досліджуваній групі з 764 хворих, оперованих з приводу гострокровоточивої виразки шлункова локалізація виразки була в 286(37,43%) хворих, дуоденальна локалізація - 478(62,57%) хворих.В роботі показано новий підхід до вирішення актуального наукового та практичного завдання - покращання безпосередніх та віддалених результатів оперативного лікування ускладнених форм виразкової хвороби шлунку та ДПК, яке досягнуто застосуванням органозберігаючих операцій, розроблених алгоритмів медичної професійної і соціальної реабілітації оперованих хворих, прогностичної та бальної системи прогнозування ризику настання інвалідності, впровадженням удосконалених методик хірургічного лікування. 1.

2. Основний зміст роботи