Хірургічні аспекти гастродуоденальних кровотеч пухлинного походження - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О. О.Науковий консультант член-кореспондент НАМН України, Заслужений діяч науки та техніки України, Лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор ФОМІН ПЕТРО ДМИТРОВИЧ, Національний медичний університет імені О. О. Офіційні опоненти: Лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор ПОЛІНКЕВИЧ БРОНІСЛАВ СТАНІСЛАВОВИЧ, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Київ, професор кафедри хірургії та трансплантології доктор медичних наук, професор БАБЕНКОВ ГЕНАДІЙ ДМИТРОВИЧ, Київський університет Української асоціації народної медицини, м. Заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор ЛИТВИНЕНКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, медична клініка “Інновація” МОЗ України, м. Захист відбудеться “5” травня 2011 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 Національного медичного університету імені О. О.Актуальність проблеми пухлинних гастродуоденальних кровотеч визначається в зростанні питомої ваги пухлинних уражень шлунково-кишкового тракту в цілому та збільшенні частоти пухлинних геморагій, на що вказує аналіз літературних джерел і досвід спеціалізованих клінік впродовж останнього десятиріччя (Алипов В.В., 2003; Бондарь Г.В., 2006; Кондратенко П.Г., 2007; Фомін П.Д., 2008; Zwermann O., 2004). В хірургії гострокровоточивих злоякісних пухлин шлунка увага спеціалістів зосереджена на можливості радикального видалення пухлини, застосуванні нових способів гастректомії та субтотальної резекції шлунка, реконструктивних езофагоєюнопластик, що покращують функціональні результати оперативних втручань, та операцій, які спрямовані на створення тонкокишкових резервуарів, що відновлюють функцію втраченого шлунка (Бойко В.В., 2007; Давыдов М.И., 2008; Поликарпов С.А., 2008; Черноусов Ф.А., 2008; Невожай В.И., 2009; Стилиди И.С., 2009; Kasakura Y., 2002; M. Розробка та впровадження в клінічну практику алгоритму хірургічної тактики у хворих із гострокровоточивими пухлинами шлунка визначили мету нашого дослідження. На основі комплексного аналізу результатів діагностики та лікування 1292 хворих із пухлинними гастродуоденальними кровотечами було визначено, що діагноз пухлинного ураження шлунка був первинно встановлений тільки при появі ознак ШКК у 81,5 % пацієнтів, серед яких 80,4 % з гострокровоточивими злоякісними пухлинами шлунка (ГЗПШ) та 89,2 % із гострокровоточивими доброякісними пухлинами шлунка (ГДПШ), при цьому розвиток гострої геморагії був першим клінічним проявом захворювання у 25,3 % осіб із злоякісними та 81,2 % із доброякісними пухлинними ураженнями. Розроблено 3 нових методи реконструкції після гастректомії (“Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту після гастректомії”, патент України № 29490 від 10.01.2008 р.; “Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту після гастректомії з включенням дванадцятипалої кишки”, патент України № 30888 від 11.03.2008 р.; “Спосіб езофагоєюноанастомозу після гастректомії та екстирпації кукси шлунка”, патент України № 49513 від 26.04.2010 р.) та 3 методи мобілізації шлунка з лімфодисекцією з використанням ВЧ-електрозварювальних технологій (“Спосіб субтотальної проксимальної резекції шлунка при гострокровоточивих злоякісних пухлинах кардіального відділу шлунка”, патент України № 49100 від 15.01.2010 р.; “Спосіб гастректомії при гострокровоточивих злоякісних пухлинах тіла та кардіального відділу шлунка”, патент України № 48764 від 25.03.2010 р.; “Спосіб субтотальної дистальної резекції шлунка при гострокровоточивих злоякісних пухлинах антрального відділу шлунка”, патент України № 49099 від 12.04.2010 р.).(Нікішаєв В.І., 1997), відповідно до якої були виділені три групи хворих: І група - кровотеча, що продовжується (FIA, FIB, FIX); ІІ група - кровотеча, що зупинилась (FIIA, FIIB, FIIC); ІІІ група - відсутні ознаки кровотечі (FIII - дефект під фібрином). Патоморфологічні особливості пухлинних уражень було визначено у 1139 хворих (ГЗПШ - 981, ГДПШ - 158) на підставі гістологічних досліджень біопсійного, операційного та секційного матеріалу (4536 гістологічних мікропрепаратів) із консультативною допомогою на кафедрі патологічної анатомії з курсами судової медицини, оперативної хірургії та топографічної анатомії Медичного інституту Української асоціації народної медицини (завідувач д-р мед. наук, професор Гичка С.Г.). У групі госпіталізованих з приводу ГЗПШ діагноз раку шлунка був встановлений на попередніх етапах у 221 (19,6 %) пацієнта, у решти 904 (80,4 %) діагноз встановлювався при госпіталізації та обстеженні з приводу ШКК, при цьому І стадію мали 11 (1,2 %), ІІ - 106 (11,7 %), ІІІ - 276 (30,5 %), IV - 511 (56,5 %) осіб. Основним методом визначення локалізації та особливостей пухлинного ураження шлунка є ФЕГДС, яка була проведена у 1115 (99,1 %) хворих, у 10 (0,9 %) пацієнтів не проводилась у звязку з агональним станом.

Основний зміст