Розробка експресних методів виділення атенололу з біологічного матеріалу, методів виявлення та кількісного визначення, що придатні для хіміко-токсикологічного та фармацевтичного аналізу. Вплив органічних розчинників, рН середовища на екстракцію атенололу.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наукРобота виконана на кафедрі токсикологічної хімії Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоровя України. Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри токсикологічної хімії Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри аналітичної хімії кандидат фармацевтичних наук, доцент Захист відбудеться “28” січня 2005 року о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м.· розробити чутливі методики виявлення атенололу за допомогою методу хроматографії в тонкому шарі сорбенту (ТШХ), що дозволяє ідентифікувати його та відрізнити від структурних аналогів і препаратів, які можуть застосовуватись разом з ним, а також для очищення витяжок з біологічного матеріалу, які містять атенолол, від співекстрактивних речовин; · розробити методику виявлення атенололу за допомогою УФ-спектроскопії, газорідинної хроматографії (ГРХ) та препаратів, що можуть використовуватись разом з ним, за допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ); · розробити методи кількісного визначення атенололу, придатні для цілей фармацевтичного та хіміко-токсикологічного аналізу (ВЕРХ, ГРХ, спектрофотометричний, екстракційно-фотометричний); · порівняти ефективність загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів ізолювання атенололу (О.О.Васильєвої - виділення водою, підкисленою кислотою щавлевою; В.П.Крамаренка - виділення водою, підкисленою кислотою сірчаною; Стаса-Отто - виділення спиртом етиловим, підкисленим кислотою щавлевою); Для ідентифікації атенололу в водних розчинах та витяжках з біологічного матеріалу використовували методи тонкошарової хроматографії, УФ-спектроскопії, кольорові та осадові реакції, ВЕРХ, ГРХ методи; для кількісного визначення - УФ-спектрофотометричний, екстракційно-фотометричний, ВЕРХ, ГРХ методи.Обєктами дослідження для вирішення поставлених завдань були: атенолол, препарати, які використовуються разом з ним (фенігідин, еналаприл, резерпін, тимолол),структурні аналоги (амфетаміни), обєкти біологічного походження (печінка, мозок, сеча, кров, нирки, селезінка, серце, шлунок та кишечник із вмістом). З методів, обраних для дослідження використовувались загальноприйняті у хіміко-токсикологічному аналізі методи ізолювання (Стаса-Отто, О.О. Досліджено поведінку атенололу в УФ-області спектра в різних розчинниках: воді, 0,1М розчині кислоти хлористоводневої, етанолі, хлороформі, концентрованій сірчаній кислоті. Для атенололу характерні дві смуги поглинання при ?max1=274±2 нм та ?max2=280±2 нм, тільки в концентрованій сірчаній кислоті спостерігається зміщення максимуму поглинання в довгохвильову область (?max=285±2 нм), що дає можливість застосування УФ-спектроскопії для ідентифікації атенололу. Нами було досліджено ступінь екстракції атенололу з водних розчинів в залежності від РН середовища та природи органічних розчинників, які широко застосовуються в хіміко-токсикологічному аналізі (свіжоперегнані хлороформ, діетиловий ефір, гексан, ізоаміловий спирт, суміш хлороформ - ізоаміловий спирт (9:1), гексан, вуглець чотирихлористий).Запропоновано кольорові та осадові реакції, а також методи ТШХ, УФ-спектроскопії, які придатні для виявлення атенололу, виділених з біологічного матеріалу. Розроблено доступні та чутливі методи кількісного визначення атенололу: а) екстракційно-фотометричний, заснований на утворенні іонного асоціату атенололу з бромтимоловим синім; оптична густина забарвлених розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 150 мкг атенололу у 10 мл кінцевого обєму; відносна помилка методу становить ±2,02 %; б) УФ-спектрофотометричний, заснований на вимірюванні оптичної густини розчинів атенололу в етанольному розчині при ?max274 нм; оптична густина розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 150 мкг/ мл, відносна помилка методу становить ±2,02 %; та хлороформному розчині - оптична густина розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 14 до 200 мкг/мл, відносна помилка методу становить ±1,96 % Вивчено умови ідентифікації та кількісного визначення атенололу, як окремої речовини за допомогою методу ВЕРХ, так і в суміші з еналаприлом, тимололом, фенігідином. Вперше проведено порівняльну оцінку виділення атенололу з біологічного матеріалу загальноприйнятими в хіміко-токсикологічному аналізі методами (встановлено, що зазначені методи дозволяють виділити від 38 до 54% атенололу з біологічного матеріалу), а також розроблено більш ефективну і експресну методику ізолювання атенололу за допомогою суміші хлороформ - ізоаміловий спирт, яка дозволяє виділити 64-68% діючої речовини з біологічного матеріалу.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
