Хімічний склад океанічної води пермського періоду за результатами дослідження включень у галіті морських евапоритів Центрально- та Східноєвропейського басейнів - Автореферат

Національна академія наук України Інститут геології і геохімії горючих копалинЗокрема, проведено дослідження хімічного складу включень у галіті, ізотопного складу сульфатних сірки та кисню, вмісту брому в галіті. Методична робота з оцінки достовірності трьох основних методів (УМХА, Cryo-SEM-EDS та ESEM-EDS), найбільш придатних для дослідження флюїдних включень у галіті з метою реконструкції хімічного складу давньої океанічної води, показала хорошу співставимість результатів та підтвердила можливість використання усіх цих методів для відповідної реконструкції. У результаті узагальнення фактичного матеріалу, як літературного, так і отриманого автором, у дисертаційній роботі показано геохімічні особливості пермського галогенезу на фоні його фанерозойської історії. Зясування масштабів та характеру коливань хімічного складу океанічної води у минулому прояснює закономірності еволюції осадового породоутворення та віковий розподіл різноманітних корисних копалин. Диссертационная работа посвящена реконструкции химического состава океанической воды пермского периода по составу флюидных включений в галите морских галогенных отложений и решению существующих методических проблем.За останні десятиліття вийшло друком багато наукових робіт, присвячених встановленню хімічного складу океанічної води у фанерозої за результатами дослідження флюїдних включень у галіті, але, незважаючи на значні досягнення у цій галузі, залишається низка невирішених питань. Це, насамперед: труднощі у встановленні генетичного типу включень, обґрунтування морського походження солей, що вимагає застосування великої кількості сучасних аналітичних методів, розбіжності у результатах аналізів хімічного складу розсолів включень у галіті, одержаних різними аналітичними методами. Оцінити достовірність основних методів, придатних для дослідження хімічного складу розсолів індивідуальних флюїдних включень у галіті, шляхом порівняння результатів, одержаних за допомогою цих методів. Для визначення хімічного складу розсолів флюїдних включень у галіті використано методи ультрамікрохімічного аналізу (УМХА), та різновиди кріометрично-ренгеноспектрального аналізу (Cryo-SEM-EDS та ESEM-EDS); для визначень ізотопного складу сульфатних сірки та кисню - мас-спектрометричний метод; визначень вмісту брому в галіті - методи рентгенівської флуоресцентної спектроскопії та йодометричний. Крім того, частину аналізів виконано іншими аналітиками, зокрема вміст брому в галіті методом рентгенівської флуоресцентної спектроскопії - у лабораторії Польського геологічного інституту, вміст брому в галіті йодометричним методом - у лабораторії ІГГГК НАНУ, аналізи хімічного складу розсолів флюїдних включень у галіті методом ESEM-EDS - професором Т.Різниця у співвідношенні атмосферних опадів та випаровування викликає окремі коливання концентрації вод у відкритому океані від 33 до 37, в районах прибережного шельфу - до 29‰. Карбонат кальцію починає випадати при збільшенні концентрації у 1,8 раза порівняно з морською водою, гіпс - при збільшенні концентрації у 3,8, галіт - у 10,6 разів. Перший сульфат магнію випадає в осад при 70-кратному, а калійні мінерали - при 90-кратному концентруванні морської води сульфатного типу. Аніонний склад її сформувався в результаті вулканічної діяльності (домінуючим аніоном був Cl-), тоді як катіонний (Ca2 , Mg2 , Na , K ) склад відповідав такому основних та ультраосновних порід, що підлягали руйнуванню водою (Посохов, 1981). Важливим етапом еволюції океану у протерозої став розвиток фотосинтезу, що зумовив накопичення кисню в атмосфері та океані (Виноградов, 1967).Розділ містить загальні відомості про геологію Центральноєвропейського та Східноєвропейського пермських евапоритових басейнів. Наведений у підрозділах 2.1 (Центральноєвропейський басейн) та 2.2 (Східноєвропейський басейн) опис цих басейнів складений, насамперед, за узагальнюючими роботами М.А. Як палеогеографічні дані, так і численні геохімічні дослідження (зокрема, хімічного складу розсолів включень у галіті, вмісту брому в галіті та ізотопного складу сульфатних сірки і кисню) в цілому однозначно свідчать про морське походження солей цих двох басейнів. Однак окремі відхилення геохімічних даних (літературних і наших) від типових для солей морського походження вказують на необхідність детального вивчення кожного з нових розрізів та пояснення причин цих відхилень, що розглядається у розділі 6.3.1 Вивчення хімічного складу розчинів включень У підрозділі розглянуто методи аналізу хімічного складу розчинів індивідуальних включень у галіті: УМХА (Петриченко, 1973), Cryo-SEM-EDS (Ayora et al., 1994) та ESEM-EDS (Timofeeff et al., 2000).У даному підрозділі наведено порівняльну характеристику можливостей методів, описаних у підрозділі 3.1, зокрема показано, що методи Cryo-SEM-EDS та ESEM-EDS мають вищу точність та дають змогу аналізувати дрібніші за розміром включення, тоді як метод УМХА є експреснішим і дозволяє оцінювати тиск та газонасичення аналізованих включень.