Оцінка хімічної обстановки у разі виникнення надзвичайних ситуацій з виливом (викидом) сильнодіючих отруйних речовин. Визначення ступеня вертикальної стійкості повітря у приземному шарі атмосфери, глибини отруйної хмари та площі зони хімічного зараження.
СДОР характеризуються впливом на людину, навколишнє середовище, тварин, а також поширенням зараженого повітря на відстані, залежно від ступеня вертикальної стійкості повітря (СВСП) у приземному шарі атмосфери. хімічний зараження отруйний надзвичайний СВСП визначається температурою повітря, швидкістю вітру в приземному шарі атмосфери на висоті 2 м від поверхні землі, часом доби й хмарністю. Розрізняють три ступені вертикальної стійкості атмосфери: інверсія, ізотермія і конвекція і визначають їх відповідно до рис. Ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно дорівнює температурі повітря на висоті 2 м. від землі.Визначимо глибину отруйної хмари Г=0,77 км для швидкості 1 м/с; проведемо перерахунок для умов зберігання СДОР в обвалованих ємностях (глибина розповсюдження хмари зменшується в 1,5 рази) та швидкості 3 м/с: поправочний коефіцієнт дорівнюватиме 0,62. Визначимо час підходу хмари з вражаючою концентрацією отруйних речовин до населеного пункту за формулою: t = R/W (м/с), год. де R - відстань до населеного пункту. t = 9000/3=3000 (с)=50 (хв)=0,83 (год). Час випарювання сірчистого ангідриду визначається і для обвалуваної ємності та швидкості вітру рівній 1 м/с становить t випар = 20 годин. Рішення відбувається з де Р1 - максимальний рівень радіації на першу годину після вибуху, Р/год; = 30, якщо роботи почалися через 2 години після вибуху, а рівень радіації через 1,5 години після вибуху склав 160 р/год.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
