Якісний аналіз нікелю. Виявлення нікелю неорганічними та органічними реагентами, методи його відділення від супутніх елементів. Гравіметричні методи та електровагове визначення. Титриметричний метод визначення нікелю з використанням диметилдіоксиму.
Кронштедт отримав метал, який згодом назвали нікелем, від слова "нікель", що означає "фальшива мідь" (через схожість деяких природних сполук нікелю з мідними рудами). Проте частіше нікель знаходиться в метеоритах в сплаві з залізом, де кількість нікелю може сягати від 5 до 60%.На Землі нікель майже завжди зустрічається спільно з кобальтом і головним чином у вигляді суміші сполук нікелю з кобальтом і мишяком (купфернікель), з мишяком і сіркою (нікелевий блиск), з залізом, міддю і сіркою (пентландіт) та іншими елементами. При кипятінні солей нікелю і кобальту в присутності три-оксіетіламіна і великого надлишку лугу нікель випадає у вигляді Ni (OH) a, а кобальт утворює міцне комплексне зєднання і залишається в розчині.Роданідний метод поділу нікелю і кобальту заснований на тому, що тетрароданокобальтіат амонію розчиняється в суміші діетил-лового ефіру і амилового спирту, а відповідне зєднання нікелю не розчиняється.Можна розділяти нікель і кобальт за допомогою фосфат-іонів. Кобальт осідає, нікель залишається в розчині.Нікель може бути відділений від кобальту також шляхом вилучення нікелю аміачним розчином хлориду амонію з осаду карбонатів. До розчину ціанідів кобальту і нікелю обережно додають, по краплях, 1%-ний розчин нітрату срібла для руйнування ціанідної комплексної сполуки нікелю; після цього нікель виділяють диметилдіоксимом.Пропонується обробити ціаніди кобальту і нікелю розчином нітрату срібла, осаджуючи кобальт вигляді малорозчинного Ag3[Со(CN)6].Аналізуюючи всі методи для визначення сполук нікелю, я дійшов висновку,що серед гравіметричних методів найбільш поширений метод визначення нікелю за допомогою диметилдіоксиму,оскільки точність цього методу висока за рахунок використання значної кількості аналізуючої речовини,також цей метод селективний,оскільки велика к-сть супутніх речовин не заважає визначенню нікелю(окрім заліа), та легший у виконанні, Виходячи з титриметричних методів, можна зробити висновок, що комплексонометричний метод най більш зручніший, оскільки протікаючі реакції проходять практично миттєво, та більш точний та селективний тому, що нікель на відміну від більшості елементів утворює з комплексоном стійку в кислому середовищі (РН 2) сполуку .
Вывод
Визначенням вмісту нікелю доводиться займатися в аналітичних лабораторіях дуже часто, при дослідженні найрізноманітніших природних і промислових матеріалів. У більшості випадків це виявляється нелегким завданням, оскільки багато методів визначення нікелю неселективні, та вирішальним для успішного виконання аналізу є умілий вибір маскуючих речовин і методів попереднього розділення.
Аналізуюючи всі методи для визначення сполук нікелю, я дійшов висновку,що серед гравіметричних методів найбільш поширений метод визначення нікелю за допомогою диметилдіоксиму,оскільки точність цього методу висока за рахунок використання значної кількості аналізуючої речовини,також цей метод селективний,оскільки велика к-сть супутніх речовин не заважає визначенню нікелю(окрім заліа), та легший у виконанні, Виходячи з титриметричних методів, можна зробити висновок, що комплексонометричний метод най більш зручніший, оскільки протікаючі реакції проходять практично миттєво, та більш точний та селективний тому, що нікель на відміну від більшості елементів утворює з комплексоном стійку в кислому середовищі (РН 2) сполуку . Це дозволяє визначати нікель у присутності мангану, кобальту і лужноземельних елементів.
