Конструкції граматичного і семантико-граматичного хіазму в українській поезії другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Поєднання хіастичних форм з іншими стилістичними прийомами. Створення інтонаційно-смислового малюнку та ритмо-структурного ладу віршу.
Хіазм як мовностилістичний прийом у віршовій оповіді (на матеріалі української поезії другої половини ХХ - початку ХХІ століття)У пропонованій статті дослідник розглядає конструкції граматичного і семантико-граматичного хіазму, репрезентовані в українському поетичному мовленні ІІ половини ХХ - початку ХХІ століття, і доходить висновку, що хіастичні форми не функціонують ізольовано, а найчастіше виявляються в поєднанні з іншими стилістичними прийомами. Хіазм - це багатогранна і складна фігура стилістичного синтаксису, використання якої дозволяє надати поетичній оповіді динамізму, створити особливий інтонаційно-смисловий малюнок віршового тексту й організувати своєрідний ритмо-структурний лад на рівні мікро-і макроконтексту. В предлагаемой статье исследователь рассматривает конструкции грамматического и семантико-грамматического хиазма, представленные в украинской поэтической речи ІІПОЛОВИНЫ ХХ - начала ХХІВЕКА, и приходит к выводу, что хиастические формы не функционируют изольованно, а чаще всего проявляются в сочетании с другими стилистическими прийомами. Незважаючи на те, що хіазм як прийом увиразнення тексту застосовується із X-VIII ст. до н. е. і зафіксований ще в давньоєврейських сакральних текстах, а відтак має тривалу історію дослідження [1; 3 - 8 та ін.], дотепер немає єдиної характеристики й визначення цього поняття. У створенні синтаксичних конструкцій, що ґрунтуються на граматичному хіазмі, беруть участь і головні, і другорядні члени речення: - підмет: Буря нас не зламала, / не зігнула біда (В.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
