Теорія Кейнса: сумнівне існування за умов монополістичного капіталізму вільного руху цін у напрямі зниження; неможливість постійного зниження норми процента з метою стимулювання інвестицій; неможливість зниження заробітної плати за наявністю профспілок.
Кейнсіанська парадигма в теорії розвитку грошей Внесок Кейнса в теорію грошей Докорінна перебудова системи теоретичних поглядів з приводу суті грошей, їх місця і ролі у структурі економічних відносин відбулася у першій третині нинішнього століття. Ця перебудова повязана з працями одного з найвидатніших економістів XX ст. Джона Мейнарда Кейнса (1883 - 1946). А американський історик економічної думки Селігмен поставив книжку Кейнса поряд з «Багатством народів» Сміта та «Капіталом» К. Маркса. На відміну від інших буржуазних економістів, які зосереджували свою увагу на діяльності окремих господарських одиниць, Кейнс значно розширив рамки дослідження, роблячи спробу розглянути національне капіталістичне господарство в цілому, оперувати переважно агрегатними категоріями - споживання, нагромадження, заощадження, інвестиції, зайнятість, тобто величинами, котрі визначають рівень та темпи зростання національного доходу. На відміну від теорій Кларка, Маршалла, Пігу та інших, Кейнс дійшов висновку, що всі життєво важливі проблеми високо розвинутого капіталістичного суспільства слід шукати не у сфері пропозиції ресурсів (їхньої рідкісності, цінності, найбільш ефективного поєднання для отримання максимуму продукції, «винагородження» факторів виробництва і т.п.), чим займалася до цього часу неокласична економічна думка, а у сфері попиту, що забезпечує реалізацію цих ресурсів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
