Казначейська справа - Контрольная работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Ю. Бугая Кафедра обліку та фінансів КОНТРОЛЬНА РОБОТА «Казначейська справа» Виконав: Овчаренко Оксана Євгенівна м. Київ-2015 Зміст 1. Єдиний казначейський рахунок 2. Види бухгалтерського обліку виконання бюджетів 3. Загальні вимоги до зберігання та обліку необоротних активів бюджетних установах 4. Структура комплексу технічних засобів казначейського виконання бюджетів 1. Єдиний казначейський рахунок Єдиний казначейський рахунок (ЄКР) - необхідний елемент управління операціями Держказначейства. Тобто йдеться про необхідність створення ЄКР як інструменту, що надав би можливість вирішити проблеми касового управління коштами, які перебувають у розпорядженні Держказначейства, а саме: ? реалізувати оптимальний шлях платежів до бюджетів і розпорядників бюджетних коштів; ? скоротити або зовсім не допускати залишків коштів на рахунках їхніх розпорядників; ? централізувати або децентралізувати здійснення бюджетних платежів через систему органів Держказначейства. «Положення про єдиний казначейський рахунок», затверджене наказом Головного управління Державного казначейства України від 21 березня 1997 року за № 28 та зареєстроване у Міністерстві юстиції України 21 березня 1997 року за № 102/1906, передбачало відкриття рахунків органам Державного казначейства в різних установах банків і наводило таке визначення: Єдиний казначейський рахунок - це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства, відкритих в установах банків за відповідними балансовими рахунками, на які зараховуються податки, збори, інші обов’язкові платежі державного бюджету та надходження з інших джерел, встановлених законодавством України, і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності, які виконали роботи та/або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів. У зв’язку з входженням Державного казначейства України в систему електронних платежів НБУ та прийняттям рішення про перехід на централізовану модель, наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року за № 122, який був зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 року за № 595/6882, затверджено «Положення про єдиний казначейський рахунок», згідно з яким: Єдиний казначейський рахунок - це рахунок, який об’єднує кошти субрахунків, що відкриті у Державному казначействі України (центральний рівень) управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Як зазначалося в попередньому розділі, відкриття кореспондентського рахунку на центральному рівні - це не просто технічне злиття 28 рахунків в обєднаний казначейський єдиний рахунок із субрахунками для кожної області та з доступом до СЕП НБУ через розрахункові палати Нацбанку на обласному і центральному рівнях, а якісно новий крок у розвитку Державного казначейства України. Основні вимоги до щоденного управління коштами передбачають не просто визначення залишків бюджетних коштів на ЄКР, а й зіставлення виявлених тенденцій з прогнозами динаміки грошових ресурсів і відстеження причин суттєвих відхилень для проведення своєчасного корегування у планах позичання грошових коштів. Дані оперативного обліку збираються на певну дату усно, телефоном, телеграфом, телефаксом або відправляються засобами електронного зв’язку у вигляді термінових повідомлень керівництву і державним органам, якщо це передбачено законодавством України. Загальні вимоги до зберігання та обліку необоротних активів Облік основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ провадиться в порядку, встановленому Державним казначейством України (Наказ Державного казначейства України від 17 липня 2000 року № 64, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 липня 2000 року за № 459/4680). Акт складається у двох примірниках постійно діючою комісією, призначеною керівником установи, і затверджується у встановленому порядку.