Казна як суб"єкт цивільних правовідносин - Автореферат

При цьому важливим фактором економічного піднесення нашої країни є свобода здійснення цивільно-правових дій і визнання рівності всіх учасників цивільних правовідносин, у яких держава виступає їх учасником поряд з іншими фізичними та юридичними особами. Аналіз концептуальних засад розвитку цивільного законодавства України, практики його реалізації, цивільно-правовий статус держави в особі державних юридичних осіб дає підстави твердити, що законодавче регулювання цих відносин, особливо становища казни як учасника цивільних правовідносин у вітчизняній науці цивільного права є своєрідною terra incognita. Відсутність належної уваги до проблем участі держави у цивільно-правовому обороті, правового становища її юридичних осіб у ньому як учасників цивільного права, зокрема, у радянський період, може бути пояснена фактичним домінуванням державного сектора в економіці, де держава в цивільному обороті виступала через державні підприємства й установи, що були визнані юридичними особами. Це призвело до того, що в більшості випадків у цивільних правовідносинах почали брати участь саме ці юридичні особи як самостійні субєкти цивільного права, а не держава як казна. Порівняльно-правовий метод використовувався під час розгляду чинного та раніше діючого законодавства в нашій країні, конкретно-історичний - при вивченні історично-зумовленої динаміки категорії "казна" у цивільному праві, системно-правовий - під час виявлення факторів, що мали визначальний вплив на цивільно-правове становище казни в сучасному цивільному праві України, статистичний - під час зібрання даних про казну, про розгляд справ у судах за позовами за участю інтересів казни та їх аналізі, теоретико-прогностичний - під час формулювання рекомендацій з удосконалення законів, інших нормативних правових актів. казна правовий статус державаРозділ 1 "Становлення і розвиток інституту казни в цивільному праві" включає чотири підрозділи та присвячений дослідженню як теоретичних, так і практичних аспектів становлення і розвитку казни як учасника цивільних правовідносин у відповідних соціально-економічних умовах, які впливали на регламентацію участі держави у цивільно-правових відносинах на території сучасної України. На цій історично-правовій посилці автор доводить, що казна визнавалась субєктом права та діяла як і інші юридичні особи і в той же час мала такі специфічні особливості: 1) у цивільному обороті казна виступала від імені держави, а відповідно, певні її правочини були забезпечені примусовою силою державної влади; 4) казна (майно, що її складає) у державі є явищем єдиним і неподільним, але у цивільно-правовому обороті казну представляють різні уповноважені особи, які діють від імені казни, але між собою можуть бути зовсім не повязані, що неможливо відносно приватного субєкта, навіть у випадку представництва його інтересів; 6) окрім специфіки прав та обовязків казни закон передбачав і особливість реалізації відповідальності казни, завдяки чому, по-перше, деяким чином забезпечувалися інтереси інших субєктів-сторін правовідносин з казною, а, по-друге, мало місце встановлення персональної відповідальності уповноваженої на розпорядження казною особи, що можна розглядати як перший крок до передачі певних часток казни в оперативне управління відповідним представникам держави; Здобувач зазначає, що період з 1922 р. характеризувався декількома етапами розвитку регулювання участі казни у цивільних правовідносинах з притаманними їм особливостями: 1) з прийняттям ЦК УРСР 1922 р. поступово почалося виділення самостійних субєктів господарської діяльності, при цьому казна брала участь у значній частині цивільно-правових відносин, що було обумовлено необхідністю всебічного та централізованого контролю за наявними ресурсами у державі;Виходячи з цілей і завдань дослідження та одержаних результатів, автор дійшов таких висновків: 1) казна - це правова форма прояву держави (як субєкта цивільного права), що дозволяє їй бути учасником цивільного обороту у формі юридичної особи; 2) для усунення багатозначності використання поняття "казна" пропонується ввести до лексикону законодавця такі поняття: казна (держава) - субєкт цивільного права, самостійний учасник цивільного обороту; казенне майно - будь яке майно у грошовій, речовій або іншій формі, що належить державі на праві власності; державна скарбниця - сукупність усього казенного майна, що належить Україні; 3) враховуючи збільшення представників казни, які управляють державним майном і вступають у цивільно-правові відносини з іншими особами в інтересах держави, потребують чіткого визначення у законі випадки можливої участі у цивільних правовідносинах державних органів, установ - юридичних осіб не тільки від свого власного імені, але й від імені казни; У відносинах щодо державної власності беруть участь не тільки казна як субєкт цивільного права, але й державні підприємства - юридичні особи, які одержали можливість брати участь у цивільному обороті від свого імені; 5) враховуючи те, що під терміном &qu

Основний зміст роботи