Казкотерапія у роботі з дітьми з мовленнєвими порушеннями - Курсовая работа

Мовлення є основою комунікативної функції, яка здійснюється за допомогою мови. Мовлення - це функціонування мови, продукт мовленнєвої діяльності в процесі якої використовуються одиниці, категорії, форми та норми мови; послідовність мовних знаків, що організовуються відповідно до потреб інформації, яка висловлюється [1, 277 - 278]. Мовлення формується в процесі загального психофізичного розвитку дитини. У тих випадках, коли у дитини збережений слух, не порушений інтелект, але є значні мовленнєві порушення, які не можуть не позначитися на формуванні всієї її психіки, то тоді говорять про особливу категорії аномальних дітей - дітей з порушеннями мовлення. До дітей з порушеннями мовлення відносяться діти з психофізичними відхиленнями різного ступеня, що викликають розлади комунікативної і пізнавальної функції мови.Метод роботи з казкою має багатовікову історію. В подальшому на основі досліджень була складена сучасна концепція роботи з казками [5,15]. Ну думку сучасних лінгводидактів, казка - це усний народний твір, який виник у безпосередньому спілкуванні оповідача із слухачами [11, 47]; звязний текст розповідного характеру, з вигаданим, часто фантастичним змістом, якому притаманні всі риси звязного тексту: тематична єдність, наявність заголовку, змістова завершеність, інформативність викладу, цілеспрямованість, інтеграція, структурна організація (приказка, завязка), звязок між частинами (казковими віхами), відпрацьоване мовлення відповідного розмовного стилю мови [11, 29]. Нікіфоров О. І. говорив, що казки - усні оповідання, які існують у народі з метою розваги, мають у змісті незвичні у побутовому сенсі події (фантастичні, чудесні або життєві) і відрізняються спеціальною композиційно-стилістичною побудовою. Казка дозволяє дитині в особливій метафоричній формі пізнати для себе специфічні дитячі питання про світ, про добро і зло, і вирішити проблему невизначеності (прогнозувати події, будувати власну поведінку на основі морфологічної картини світу).Тому одним із головних завдань мовленнєвого розвитку дошкільників із ЗНМ є завдання розвивати комунікативно-пізнавальну потребу в мовленні (І рівень ЗНМ), оволодівати елементарними формами усного мовлення на основі практичних умінь відповідати на запитання, складати речення по моделях (ІІ рівень ЗНМ), подальшого розвитку словникового запасу, граматичної структури та звязного мовлення (ІІІ рівень ЗНМ). На сучасному етапі розвитку логопедії в Україні гостро стоїть питання про підвищення ефективності корекційно-розвивальних методик та оптимізацію на цій основі усієї системи логопедичної роботи з дітьми із порушеннями мовлення, із ЗНМ ІІІ рівня втому числі, бо науковим підґрунтям логопедичної діагностики є гуманістична психологія з позицій якої організація корекційного процесу передбачає реалізацію особистісно орієнтованого підходу. Тому, одним з основних завдань, визначених “Концепцією лінгвістичної підготовки дітей до шкільного навчання”, є забезпечення такого рівня корекційно-розвивального процесу, який би сприяв не тільки оволодінню дитиною мовленням, але й шкільними знаннями та мовою як шкільним предметом [13]. У звязку з цим, метою нашої дослідницької роботи теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити ефективність використання казкотерапії у розвитку звязного монологічного мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗМН ІІІ рівня. Проведення дослідження рівня розвитку звязного монологічного мовлення дітей із ЗНМ ІІІ рівня необхідно, щоб згодом константувати які-небудь зміни в рівні розвитку звязного монологічного мовлення дітей і виявити вплив казкотерапії на його розвиток.

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ ЗАСОБАМИ КАЗКОТЕРАПІЇ

1.1 Аналіз поняття «порушення мовлення» у психолого-педагогічній літературі

1.2 Психолого-педагогічний та лінгводидактичний потенціал казки

1.3 Казкотерапія як засіб корекції мовлення дітей

Висновки до І розділу

РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ КОРЕКЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ КАЗКОТЕРАПІЇ У РОБОТІ З ДІТЬМИ З МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ

2.1 Методика дослідження розвитку звязного монологічного мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня засобом казкотерапії

2.2 Результати дослідження розвитку звязного монологічного мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня засобом казкотерапії

Висновки до ІІ розділу

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

РОЗДІЛ І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ ЗАСОБАМИ КАЗКОТЕРАПІЇ

1.1 Аналіз поняття «порушення мовлення» у психолого-педагогічній літературі казкотерапія мовлення дошкільний корекція

Бондар В. І., Синьова В.І. Дефектологічний словник: навчальний посібник/ В.І. Бондаря, В. М. Синьова. - К.: «МП Леся», 2011. - 528 с. (1)

Лапшин В.А., Пузанов Б.П. Основы дефектологии / В.А. Лапшин. - М.: Просвещение, 1991. - 143 с. (2)

Стребелева Е.А., Венгер А.Л. Специальная дошкольная педагогика: учебное пособие/ Е.А. Стребелевой. - М.: Издательский центр «Академия», 2002. - 312с. (3)

Аксенова Л.И., Архипов Б.А. Специальная педагогика/ Н.М.Назаровой. - М.: Издательский центр «Академия», 2004. - 352 с. (4)

Макеева И.П. Сказка как средство развития эмоциональной сферы у дошкольников с нарушениями поведения //Дошкольное образование. - 2002. - № 1. - С. 70 (5)

Короткий тлумачний словник/ Л.Л. Глумецької. - К.: Рад. шк., 1978. - 296 с

7. Шишова Т. Лечение сказкой // Сельская школа. - 2004. - № 2. - С. 104-107.

8. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д., Грабенко Т.М. Практикум покреативной терапии / Т.Д. Зинкевич-Евстигнеева, Т.М. Грабенко - СПБ.: «Речь», 2001. - 400 с. (8)

9. Гавриш Н. В. Розвиток звязного мовлення дошкільнят: Навч.-метод. посіб. / Н. В. Гавриш - К.: Вид. дім «Шкіл. світ»: Вид. Л. Галіцина, 2006. -119 с. (9)

10. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлинський - К.: Радянська школа, 1977. - 341 с. (10)

11. Гетманська М. Казка чи казкотерапія? Виховання чи лікування?/ М. Гетманська // Психолог довкілля. - 2012. - №9. - С.29-32. (11)

12. Кизилова В.В. Основи культури й техніки мовлення : навчальний посібник / В. В. Кизилова. - Луганськ: Знання, 2007. - 126 с. (12)

13. Орфинская В.К. Принципы построения дифференциальной методики обучения алаликов на основе лингвистической классификации форм алалии. - // Развитие мышления и речи у аномальных детей. - Ученые записки ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1963, вып. 256, - С.67-81.

14. Лопатина Л.В. Комплексный подход в диагностике и коррекции общего недоразвития речи у детей. - С.32-35.

Размещено на .ru