Послаблення боротьби за збереження національно-релігійних традицій, перехід в католицизм і спольщування правобережної православної шляхти в другій половині XVII ст. Утиски православя та міжконфесійні негаразди. Стан Київської митрополії у XVII ст.
Каталіцизм і православ’я Зміст 1) Експансія католицизму 2) Утиски православя та міжконфесійні негаразди 3) Київська митрополія у XVII ст. Непоодинокі вихідці з колишніх православних шляхетських родів ставали не просто. католиками, а активними поборниками католицького віровчення, сприяли його утвердженню на Правобережжі. На думку В. Антоновича, перехід української шляхти, в католицизм був значною мірою зумовлений антифеодальним характером Хмельниччини. Серед православних ієрархів охочих перейти в католицизм також не бракувало, вже хоча б тому, що прозелітизм обіцяв їм більш високий престиж у суспільстві (в Речі Посполитій соціальний статус католицького духовенства був особливо високим) і, що не менш важливо, додаткові матеріальні вигоди. До них приєднався Львівський єпископ Иосиф Шумлянський, якого вабили обширні маєтки Київської митрополії та Києво-Печерської архімандрії на Поліссі. Йосиф Шумлянський навіть склав для Польської Корони свою програму поуніачення людності Правобережної України, яка передбачала урівняння в правах уніатів з римо-католиками, переслідування стійких у православї священиків, активну пропаганду греко-католицької віри в регіоні, першочергове навернення в унію православної шляхти та братчиків. Слід зазначити, що в новітній вітчизняній історіографії робилися спроби пояснити відступництво князів православної церкви їхнім благородним наміром за допомогою унії зупинити наступ латинства на Україну, бо, мовляв, під захистом уніатської церкви українське життя могло хоча б почасти зберегти свої давні форми. Особливо активно почали вони реалізовувати свої наміри після 1686 р., коли переконалися, що уряд Росії прагне використати православну церкву на Правобережжі для політичного тиску на Польщу (згідно з умовами Вічного миру російський уряд проголошувався опікуном православного населення Речі Посполитої). На початку XVIII ст. на Правобережжі склалась більш. сприятлива обстановка для утвердження там греко-католицької церкви. Оскільки королівська влада стала номінальною, вона не тільки не протидіяла реалізації прагнень католицької церкви, а навпаки, шукала підтримки впливових католицьких ієрархів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
