Категорійна семантика кратності в системі мови та художньому тексті - Автореферат

Пильна увага мовознавців до спільнословянської граматичної категорії виду та суміжних явищ спричинила те, що з середини минулого століття вчення про вид та повязані з ним категорійні значення виокремилися в самостійну галузь мовознавства, яка зараз стрімко розвивається, - аспектологію. На сучасному етапі розвитку мовознавства актуальним постає питання про кратність як функціонально-семантичну категорію (ФСК), яка реалізується передусім у загальнодієслівній категорії аспектуальності, на що звертають увагу дослідники російської та української мов Ю.С. При цьому кратність тлумачать як аспектуальне значення, що характеризує дієслова за ознакою "крат" або дискретністю у вияві дії. Отже, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю цілісного аналізу ФСК кратності, який ще не був застосований до української мови, та потребою визначення її місця серед споріднених ФСК і взаємодії з цими категоріями. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше на матеріалі української мови здійснено системний аналіз ФСК кратності на основі семантичної опозиції багатократність / однократність; уперше виділено й описано семантичні групи багатократних дієслів з урахуванням лексико-семантичних варіантів (ЛСВ) багатозначних дієслів, розглянуто їхні аспектуально-фазові модифікації, доведено збереження в них кратної семантики; зясовано специфіку реалізації одно-й багатократного значення дієслів у реченні; визначено лексичні детермінанти, що посилюють кратність у тексті, зумовлюють її актуалізацію або нейтралізацію; описано синтаксичні структури, які сприяють вираженню кратного значення.Семантика кратності реалізується як сукупність двох невіддільних значень "однократності" й "багатократності", одне з яких додається до значення дієслів, що сполучаються з цією семантичною ознакою. Значення багатократності реалізують дієслова НДВ багатоактного (або мультиплікативного, фреквентативного тощо) РДД, який виражає дії, розчленовані на необмежено-повторювані окремі акти, або "кванти", наприклад: капати, гавкати, клацати, дрижати, бамкати, бахати тощо. У другому розділі "Аспектуально-фазові модифікації дієслів багатократної семантики" описано семантичне протиставлення багатократність / однократність на рівні словотвору з урахуванням ЛСВ багатократних дієслів, які розподілено на семантичні групи (СГ), визначено аспектуально-фазові модифікації багатократних дієслів (із семантикою початковості, тривалості та результативності) у кожній із виділених СГ. В опозицію багатократність / однократність вступають передусім дієслова з формально вираженою ознакою багатократності / однократності. У процесі перфективації дієслова НДВ з кратною семантикою можуть набувати значення певної тривалості дії без утрати семантичного компонента багатократності.Кратність - це мовна категорія, співвідносна з філософською категорією кількості, вона характеризує дієслівні дії з погляду їхньої дискретності і / або повторюваності й може виражатися різними мовними засобами. У сучасній українській мові категорія кратності виявляється передусім через опозицію ‘однократність / багатократність’, яка формує ядро відповідної ФСК. У мовній системі ФСК кратності реалізується в загальнодієслівній категорії аспектуальності та її субкатегоріях: виду і родів дієслівної дії. З кратністю повязані окремі різновиди значень форм НДВ (конкретно-процесне, узагальнено-фактичне, необмежено-кратне, обмежено-кратне) та ДВ (конкретно-фактичне, наочно-зразкове, сумарне). Опозиція однократність / багатократність виявляється й на словотвірному рівні під час утворення дієслів ДВ з однократною семантикою від основ НДВ з багатократним значенням.

Основний зміст роботи

1. Кратність - це мовна категорія, співвідносна з філософською категорією кількості, вона характеризує дієслівні дії з погляду їхньої дискретності і / або повторюваності й може виражатися різними мовними засобами. У сучасній українській мові категорія кратності виявляється передусім через опозицію ‘однократність / багатократність’, яка формує ядро відповідної ФСК.

2. У мовній системі ФСК кратності реалізується в загальнодієслівній категорії аспектуальності та її субкатегоріях: виду і родів дієслівної дії. З кратністю повязані окремі різновиди значень форм НДВ (конкретно-процесне, узагальнено-фактичне, необмежено-кратне, обмежено-кратне) та ДВ (конкретно-фактичне, наочно-зразкове, сумарне). Елемент кратності наявний у значеннях РДД (однократного, одноактного, однократно-інтенсивного, тривало-одноактного, кумулятивного, дистрибутивного, переривчасто-помякшувального тощо). Опозиція однократність / багатократність виявляється й на словотвірному рівні під час утворення дієслів ДВ з однократною семантикою від основ НДВ з багатократним значенням.

3. На основі спільних рис у перебігу вираженої дії на рівні ЛСВ виділяємо 14 СГ багатократних дієслів. Ядро семантичної зони утворюють такі СГ: ‘звуки людини’, ‘звуки істоти’, ‘звуки предметів / явищ природи’, ‘бити, кидати, стріляти’, ‘рух, зміна положення в просторі’. Дієслова інших СГ належать до периферії семантичної зони.

4. Крім того, що базові дієслова НДВ з багатократним значенням регулярно вступають у семантичну опозицію з однократними, вони здатні приєднувати словотворчі афікси, мотивуючи похідні, які є їхніми аспектуально-фазовими модифікаціями (початку, певної тривалості, результату) і повністю або частково зберігають багатократну семантику мотиватора. Зміни багатократної семантики дієслів у бік певних аспектуально-фазових модифікацій залежать від конкретної семантичної групи, до якої зараховано основу-мотиватор.

5. У текстовій системі однократність і багатократність мають специфічні засоби вираження. Так, однократність залежить насамперед від морфологічних категорій (виду, РДД, часу), а багатократність - від наявності лексичних детермінантів або особливих синтаксичних умов. Дієслова, що складають опозицію за ознакою однократність / багатократність, мають співвідносні засоби вираження й на рівні контексту.

6. У контексті одноразові дії можуть виражатися дієслівними формами НДВ, що пояснюється уживанням часових форм НДВ замість часових форм ДВ (явище нейтралізації) у теперішньому сценічному часі. У контекстах, де йдеться про типові дії з неактуалізованою часовою локалізацією, дієслова ДВ виражають дію як одну з багатьох цілісних дій (у наочно-зразковому значенні).

7. Виділяємо кратні лексичні детермінанти (однократності й багатократності), які посилюють або зумовлюють реалізацію кратної семантики. Відзначаємо, що детермінанти не завжди виражені прислівниками, це можуть бути іменні словосполучення або дієприслівникові звороти.

8. До синтаксичних конструкцій, що надають ситуації значення багатократності, належать ряди однорідних членів речення та складнопідрядні речення певних типів. Ці синтаксичні структури передають багатократну семантику ситуацій незалежно від значення дієслів.

Перспективним є подальше дослідження семантики кратності як функціонально-семантичного поля із специфічним планом змісту і складним механізмом вираження, а також зіставлення вияву категорії кратності в українській мові та інших словянських і несловянських мовах.

1. Ачилова О.Л. До поняття аспектуальної кратності в сучасній українській мові / О.Л. Ачилова // Культура народов Причерноморья. - 2004. - № 53. - С. 91 - 94.

2. Ачилова О.Л. Місце категорійної семантики кратності в структурі загальнодієслівної категорії аспектуальності / О.Л. Ачилова // Вісник Запорізького національного університету: Філологічні науки. - 2006. - № 2. - С. 7 - 10.

3. Ачилова О.Л. Семантика кратності в поезії Лесі Українки / О.Л. Ачилова // Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 96. - С. 131 - 136.

4. Ачилова О.Л. Інваріантні кратні структури в текстовій системі / О.Л. Ачилова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского: Филология. - Том 21 (60), № 3. - Симферополь, 2008. - С. 18 - 24.

5. Ачилова Е.Л. Специфика аспектуального значения приставки попо- в украинском языке / Е.Л. Ачилова, С.О. Соколова // Типология вида / аспекта: проблемы, поиски, решения: тезисы ІІ Международной научной конференции, 22-26 сентября 2009 г., Симферополь - Гаспра. - М. : Изд-во Московск. ун-та, 2009. - С. 18 - 21

Размещено на .ru