Категорія теперішності та засоби її реалізації в англомовному художньому дискурсі - Автореферат

Реферовану дисертацію присвячено дослідженню поняття теперішності як складової частини універсальної поняттєвої категорії темпоральності, а також комплексному вивченню специфіки вираження презентного значення усім арсеналом засобів англійської мови. Оскільки дієслівні часові форми не єдині засоби вираження у мові обєктивної темпоральної ситуації, необхідним є вивчення інших носіїв предикативності та часових сем, здатних виражати часові значення та часові відношення теперішності. Отже, актуальність теми зумовлено необхідністю дослідження змісту категорії теперішності, виокремлення, диференціації і систематизації комплексу засобів вираження теперішності в англомовному художньому дискурсі. Дисертацію виконано у межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Дискурс іноземних мов на гуманітарних факультетах університетів: вербальна та екстравербальна реалізація” (номер держреєстрації ІГ - 127Б, ІГ - 21Б) і відповідно до наукової тематики факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка “Дослідження структурно-семантичних особливостей і тенденцій розвитку германських та романських мов” (тему затвердила Вчена рада Львівського національного університету імені Івана Франка, протокол № 2/5 від 28 травня 1997 року; тему уточнено Вченою радою університету, протокол № 18/4 від 28 квітня 2004 року). дослідити особливості вираження часової віднесеності до теперішності та часової орієнтації на теперішність дієсловами наказового і умовного способів, модальними дієсловами, безособовими формами дієслова, лексичними часовими маркерами, іменними та апеляційними засобами;Категорія часу розглядається у звязку з суттю мовленнєвого акту, з відношеннями мовець - реципієнт, оскільки поняття часової характеристики може бути закладеним не лише у часовому значенні мовної одиниці/структури, а також і вираженій у процесі її мовленнєвого функціонування часового співвідношення з ситуацією, станом/дією чи орієнтації на них. Отже, щоб повніше охопити весь інструментарій мовного вираження теперішності, враховується, що темпоральна специфікація встановлюється через мовні засоби різних рівнів, які виражають три категорії: часу, часової віднесеності та часової орієнтації. Виділяється три підходи до визначення властивостей теперішності: 1) поєднання широкого та вузького аспектів презенса або диференціація актуального/неактуального теперішнього на основі співвідношення дії з моментом мовлення; 2) протяжність дії (кореляція теперішнього з минулим і майбутнім); 3) семантична неоднорідність теперішності. Приклади 1-9 відображають функціонування однотипних структур PRS, але у звязках і відношеннях з іншими мовними одиницями різних рівнів, у складі багатогранного синтаксичного цілого вони відображають різну семантику теперішнього: періоду комунікації (приклад 1); повторюваної дії (приклад 2); позачасову (приклад 3); гномічну (приклад 4); понятійно-якісну (приклад 5); описову (приклад 6); збереженої відносності (приклад 7); коментуючу (приклад 8); наміру (приклад 9). У параграфі 2.2 аналізується здатність безособових форм дієслова (неперфектних форм інфінітива М 10 - Infref to Present, герундія М 11 - Gerref to Present, Participle І М 12 - Part Iref to Present) у конкретному висловлюванні відносити дію до теперішності.На підставі аналізу теоретичних положень про вираження часових значень і часових відношень теперішності та дослідження засобів її реалізації як комплексної часової оцінки обєктивних подій в англомовній літературній прозі зроблено наступні висновки: Реальна презентна ситуація у художньому дискурсі відтворюється різнорівневим мовним інструментарієм, що передає час, часову віднесеність та часову орієнтацію: · Час виражають презентні дієслівні часові форми Present Simple і Present Continuous у їх категоріальному значенні (М 1 - М 4; М 1кон - М 4кон). Безособовими формами дієслова завдяки їх інтегративній властивості підкорятися часовому значенню, заданому основним предикативним ядром, і реалізувати таксисне значення у випадках вираження презентності присудком речення (М 10 - М 12); Історичний презенс (М 18) функціонує як складний комплекс взаємодії презентної семантики граматичної структури Present Simple і претеритального значення елементів оточуючого контексту, внаслідок чого виражена часовою формою Present Simple теперішність набуває метафоричного змісту. Футуральний презенс (М 19) - переносне значення форми Present Simple - передає не факт виконання запланової дії у майбутньому, а її презентне відтворення у свідомості автора/персонажа і читача. PRS описовим (М 20), який набуває ознак композиційно-стилістичного засобу завдяки функції дескриптивності і у художньому дискурсі реалізує потенційно-якісну теперішність через функціональну транспозицію “дія (стан) ® якість”, що виникає внаслідок відмежування у загальному полотні твору дій/станів, переданих PRS, як логічно завершеного мікротексту.

1. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

На підставі аналізу теоретичних положень про вираження часових значень і часових відношень теперішності та дослідження засобів її реалізації як комплексної часової оцінки обєктивних подій в англомовній літературній прозі зроблено наступні висновки: Реальна презентна ситуація у художньому дискурсі відтворюється різнорівневим мовним інструментарієм, що передає час, часову віднесеність та часову орієнтацію: · Час виражають презентні дієслівні часові форми Present Simple і Present Continuous у їх категоріальному значенні (М 1 - М 4; М 1кон - М 4кон).

· Часова віднесеність передається: 1. Дієслівними формами Present Perfect Continuous та Present Perfect у категоріальному значенні вираження теперішньої дії/стану, зумовлених завершеною дією (М 5; М 6; М 5кон; М 6 кон);

2. Структурами презентно-футурального значення та модальними дієсловами завдяки наголосу на семантичному компоненті теперішності (М 7.1 - 7.5);

3. Безособовими формами дієслова завдяки їх інтегративній властивості підкорятися часовому значенню, заданому основним предикативним ядром, і реалізувати таксисне значення у випадках вираження презентності присудком речення (М 10 - М 12);

4. Через реалізацію художньо-емоційного потенціалу Present Simple у функції художнього презенса. Історичний та футуральний презенси - складові художнього презенса - передають подвійну часову експозицію.

Історичний презенс (М 18) функціонує як складний комплекс взаємодії презентної семантики граматичної структури Present Simple і претеритального значення елементів оточуючого контексту, внаслідок чого виражена часовою формою Present Simple теперішність набуває метафоричного змісту.

Футуральний презенс (М 19) - переносне значення форми Present Simple - передає не факт виконання запланової дії у майбутньому, а її презентне відтворення у свідомості автора/персонажа і читача.

5. PRS описовим (М 20), який набуває ознак композиційно-стилістичного засобу завдяки функції дескриптивності і у художньому дискурсі реалізує потенційно-якісну теперішність через функціональну транспозицію “дія (стан) ® якість”, що виникає внаслідок відмежування у загальному полотні твору дій/станів, переданих PRS, як логічно завершеного мікротексту.

6. PRC та PRP описовими через транспозицію “дія (стан) ® якість”. PRC описовий (М 20а) передає ознаку/характеристику особи, яка виявляється у період комунікації, а PRP описовий (М 20б) імплікує теперішню якість, що стала результатом вираженої дії, повязаної із зміною субєкта/обєкта.

7. Розповідним презенсом (M 21) для посилення динаміки розвитку сюжету, сильнішого впливу оповіді на читача. PRS розповідний робить опосередковане сприйняття описуваних подій, людей та їх переживань майже безпосереднім.

8. Present Simple у функції екранізуючого презенса (М 22), що передає серію послідовних дій як синхронний коментар та уявні події/стани. Завдяки додатковій експресивній конотації екранізуючий презенс виводить описані дії/стани на рівень спостереження за ними читачем.

· Часова орієнтація реалізується: 1. Умовним способом (М 7.6, М 7.7) через теперішнє (у період мовлення) усвідомлення персонажем можливості/неможливості чи бажаності дії;

2. Категоріями сфери висловлювання - імперативом, вигуками, звертаннями, мовленнєвими формулами етикету - (М 13 - М 17). Домінантним у встановленні імпліцитно вираженої цими апеляційними засобами презентності є виражена мовцем і усвідомлена реципієнтом реакція у період мовлення на обєктивну з їх темпоральної позиції теперішність;

3. Претеритними та футуральними формами завдяки транспозиції граматичних значень, що (іноді підсилюючись ЛЧМ) зумовлюється: - конфліктом імплікованого презентного (для персонажів) часового змісту контексту з минулим часом, вжитої у ньому дієслівної форми (М 8);

- ситуативно зумовленим перетворенням сполучення will інфінітив у фразеологічну одиницю, що реалізує повторювану дію у площині теперішності (М 9);

4. Номінативними реченнями, що передають враження персонажів від інформації чи спостережень, отриманих/здійснених у період комунікації;

5. Презентним претеритом (М 23) - як стилістичним засобом, що набирає диференційної ознаки теперішності періоду мовлення завдяки інтервенції у презентну для персонажів ситуацію цієї претеритної структури Past Simple, яка виражає безпосередні відчуття героя у період мовлення;

6. Переносним значенням Future Simple, що функціонує як презентний футурум (М 24) і передає ймовірність дії, котра відноситься до теперішнього періоду комунікації завдяки наголосу на модальне значення допоміжного дієслова will.

Відповідно до рівня концентрації темпорально-дейктичних ознак теперішності, семантичних опозицій іншим часовим значенням, спеціалізованості для вираження часових значень/відношень теперішності та частотності вживання мовні засоби вираження теперішності функціонують у пятьох зонах ФСПТ: а) ядровій зоні - Present Simple та Present Continuous у своїх категоріальних значеннях;

б) навколоядровій зоні, що охоплює Present Perfect та Present Perfect Continuous, які виражають семантику властиву цим формам;

в) близькій периферійній зоні, яка вміщає модальні дієслова, імператив, інфінітив, герундій, конструкції to be going to ? to be about to, номінативні речення, вигуки;

г) віддаленій периферійній зоні, що представлена звертанням умовними реченнями, презентно-футуральними структурами Present Continuous - Future і Present Simple - Future, транспозицією Past Simple > Present, Participle І і мовленнєвими формулами етикету;

д) найвіддаленішій периферійній зоні, яка включає історичний презенс, презентний претерит, транспозицію Future Simple > Present, презентний футурум і футуральний презенс.

Мовні засоби реалізації теперішності в сучасній англійській мові // Іноземномовний текст за фахом: Лінгводидактичні аспекти. - Львів: Світ, 1998. - С. 46-56.

Засоби реалізації теперішності в англійському художньому тексті // Іноземна філологія. - Львів, 1999. - Вип. 111. - С. 190-196.

Теперішній час в темпоральній системі англійської мови // Наукові записки. Серія мовознавство. - Тернопіль: Видавництво Тернопільського державного університету, 2001. - № 2. - С. 45-51.

Дискурс презентних форм у сучасній англійській мові // Дискурс іноземномовної комунікації. - Львів: Видавництво Львівського національного університету імені Івана Франка, 2002. - С. 108-121.

Імператив як засіб реалізації теперішності в сучасній англійській мові // Наукові записки. Серія мовознавство. - Тернопіль: Видавництво Тернопільського державного університету, 2003. - № 2. - С. 19-25.

Дієслівні та недієслівні засоби вираження теперішнього часу в англійській мові // Мультимедіа у навчанні іноземних мов. Матеріали міжнародній науковій конференції. - Київ, 1997. - С. 54.

Теперішній час в сучасній англійській мові. Мовні засоби реалізації // Лінгводидактичні проблеми викладання іноземних мов на економічних факультетах. Матеріали Західно-регіональної науково-методичної конференції викладачів іноземних мов. - Тернопіль, 1997. - С. 121-123.

Темпоральність в англомовному тексті: типологізація переклад // Компютерна лінгвістика та викладання чужоземних мов у вищих навчальних закладах. Матеріали третьої міжнародної наукової конференції. - Львів, 1998. - С. 133-134.

Проблеми категорії часу // Лінгводидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах. Матеріали другої західно-регіональної науково-методичної конференції викладачів іноземних мов. - Тернопіль, 1999. - С. 13-15.

Стилістичне функціонування часових форм Past і Future Simple у художньому дискурсі // Лінгводидактичні аспекти навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах. Матеріали науково-практичної конференції. - Тернопіль: ТАНГ, 2004. - С. 124-129.