Категорія суб’єкта в політичній промові (на матеріалі виступів федеральних канцлерів ФРН повоєнного періоду) - Автореферат

Центральною категорією, яка виражає у лінгвістиці взаємозвязок між мовою та мовленням, є категорія субєкта у всій сукупності своїх семантичних, синтаксичних, логічних і комунікативних параметрів. Основу нашого дослідження складає категорія субєкта, що розглядається як сукупність мовних і мовленнєвих засобів самопрезентації промовця в політичному виступі. Політична промова невипадково була обрана матеріалом для дослідження засобів вираження субєкта мовлення, оскільки перлокутивний ефект висловлення найбільш чітко виявляється саме у сфері політичної комунікації, де в процесі використання певних мовних одиниць і мовленнєвих форм самопрезентації промовець здійснює вплив на групову свідомість аудиторії. Тому встановлення закономірностей вибору засобів самопрезентації з боку адресанта промови набуває особливого значення в дослідженні політичного дискурсу. Для реалізації мети дослідження були поставлені такі завдання: - встановити інваріантні ознаки категорії субєкта в лінгвістиці та суміжних з нею науках;Точкою відліку для розгляду категорії субєкта ми обрали функціональний підхід, який передбачає рух евристичної думки від функцій, значень, комунікативних цілей, намірів адресанта до наявних у мові формальних засобів самопрезентації промовця (І.П. Аналіз категорії субєкта з погляду гносеології вимагає уточнення поняття “субєкт” у лінгвістиці та суміжних з нею гуманітарних дисциплінах. Полісемантичність категорії субєкта повязана з існуванням даного поняття у складі різних гуманітарних дисциплін і виражається у діалектичному протиставленні трьох головних його ознак: субєкта як філософської категорії, тобто позначення людини; субєкта як категорії логіки, що відповідає предмету думки; субєкта як мовної одиниці у розумінні синтаксичного члена речення; субєкта як мовленнєвого явища в дискурсі. Тут мається на увазі кількісна асиметрія між однією функцією категорії субєкта і багатьма мовними формами, за допомогою яких промовець виражає себе на рівні мікро-або макроструктури тексту. Синтаксичну функцію категорії субєкта можуть виконувати: а) іменники без семантичних обмежень у називному відмінку Nominativ; б) будь-які неатрибутивні займенники у називному відмінку; в) формально-структурний елемент “es” як утримувач позиції підмета; г) відсутність синтаксичного субєкта, зокрема в імперативних реченнях та безособовому пасиві; д) інфінітиви та інфінітивні конструкції; е) підрядні субєктні речення Subjektsatze.Функціональна асиметрія поняття “субєкт” у лінгвістиці виражається наявністю кількісного асиметричного відношення між формами та функціями категорії субєкта. Усі аспекти категорії субєкта можуть також збігатись у межах однієї мовної форми, яка кодується певною частиною мови і синтаксичним членом речення. В процесі дослідження онтології субєкта в політичному дискурсі виявилося, що він функціонує як засіб непропозиційного викривлення реальності, тобто заміна категорії субєкта в модусі висловлення веде до варіативної інтерпретації диктума з боку адресатів. Як показав синтаксичний аналіз, процеси заміни та вилучення категорії субєкта викликають анулювальні, фіктивні, індефінітні та модальні трансформації пропозицій, що дозволяє віднести засоби самопрезентації промовця до мовних механізмів з перлокутивним ефектом, який реалізується, зокрема, в політичному виступі. До експліцитних та імпліцитних засобів вираження промовця належать мовні й мовленнєві одиниці, які презентують автора на лексичному та синтаксичному рівнях промови, а також структуровані сукупності названих одиниць на рівні тексту, які належать до стратегій і тактик автора промови.

2. Основний зміст роботи

В межах функціонального підходу категорія субєкта характеризується двома інваріантними параметрами: полісемантичністю і функціональною асиметрією. Полісемантичність реалізується у протиставленні головних ознак категорії субєкта як поняття лінгвістики, філософії та логіки. Функціональна асиметрія поняття “субєкт” у лінгвістиці виражається наявністю кількісного асиметричного відношення між формами та функціями категорії субєкта. В лінгвістичному плані асиметрію категорії субєкта визначають її чотири аспекти: логічний, граматичний, комунікативний і семантичний. Кожен із названих аспектів може бути вираженим за допомогою різних мовних корелятів на лексичному, синтаксичному та текстовому рівнях розглянутих промов канцлерів ФРН. Усі аспекти категорії субєкта можуть також збігатись у межах однієї мовної форми, яка кодується певною частиною мови і синтаксичним членом речення.

В процесі дослідження онтології субєкта в політичному дискурсі виявилося, що він функціонує як засіб непропозиційного викривлення реальності, тобто заміна категорії субєкта в модусі висловлення веде до варіативної інтерпретації диктума з боку адресатів. Як показав синтаксичний аналіз, процеси заміни та вилучення категорії субєкта викликають анулювальні, фіктивні, індефінітні та модальні трансформації пропозицій, що дозволяє віднести засоби самопрезентації промовця до мовних механізмів з перлокутивним ефектом, який реалізується, зокрема, в політичному виступі.

До експліцитних та імпліцитних засобів вираження промовця належать мовні й мовленнєві одиниці, які презентують автора на лексичному та синтаксичному рівнях промови, а також структуровані сукупності названих одиниць на рівні тексту, які належать до стратегій і тактик автора промови. У складі загальної стратегії самопрезентації промовця вирізняються часткові стратегії самовираження, самоутвердження та самовиправдання. Сукупність тактик промовця складають тактики одиничності, множинності, індефінітності (неозначеності) та елімінації (вилучення).

Проведений кількісний аналіз засобів самопрезентації промовця в політичних виступах дав змогу виявити фактори впливу на вибір активних або пасивних тактик самопрезентації автора промови. На підставі даних аналізу доведено, що застосування активних та пасивних тактик самопрезентації промовця у політичному виступі залежить: а) від комунікативної ситуації; б) від напряму адресованості політичної промови. Фактор адресованості тексту певному типу аудиторії в жанрі “урядова заява” впливає на застосування активних тактик самопрезентації промовця у бік збільшення їх частоти. В свою чергу, зниження частоти вживання типових показників субєкта мовлення в обох жанрах промов детермінується прагматичним фактором кризової комунікативної ситуації.

Проблематика категорії субєкта в політичному дискурсі має перспективи подальших досліджень. Вони можуть бути зосереджені на особливостях самопрезентації промовця в дискурсах опозиційних ідеологічних систем або цінностей, наприклад, “схід - захід”, “конфліктність - неконфліктність”, “тероризм - цивілізований світ”. На увагу заслуговує дослідження дискурсів авторитарних мовних особистостей, а також виявлення ролі засобів масової інформації в інтерпретації стратегій і тактик адресанта політичної промови.

1. Профіль субєкта в сучасній політичній промові (на матеріалі німецької мови) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. - К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. - Вип. 2. - С. 104-110.

2. Асиметрія субєкта в дискурсивному просторі політичної промови (на матеріалі німецької мови) // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. - Вип. 4. - С. 91-100.

3. Особливості етнокультурної структурації субєкта в мовній системі // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. - Черкаси, 2001. - Вип. 24. - С. 77-80.

4. Прагматичні виміри субєкта в межах політичного дискурсу Німеччини // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. пр. - К.: Прайм-М, 2002. - № 6. - С. 123-127.

5. Субєкт як механізм варіативної інтерпретації дійсності (на матеріалі німецької мови) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2003. - Вип. 7. - С. 38-41.

6. Особливості самопрезентації субєкта в політичній промові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. - Вип. 11. - С. 200-205.

7. Пряма та зворотна асиметрія субєкта в політичній промові // Матеріали Міжнародної наукової конференції “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес”. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 79-81.

Размещено на .ru