Категорія суб’єкта в політичній промові (на матеріалі виступів федеральних канцлерів ФРН повоєнного періоду) - Автореферат

Центральною категорією, яка виражає у лінгвістиці взаємозвязок між мовою та мовленням, є категорія субєкта у всій сукупності своїх семантичних, синтаксичних, логічних і комунікативних параметрів. Основу нашого дослідження складає категорія субєкта, що розглядається як сукупність мовних і мовленнєвих засобів самопрезентації промовця в політичному виступі. Політична промова невипадково була обрана матеріалом для дослідження засобів вираження субєкта мовлення, оскільки перлокутивний ефект висловлення найбільш чітко виявляється саме у сфері політичної комунікації, де в процесі використання певних мовних одиниць і мовленнєвих форм самопрезентації промовець здійснює вплив на групову свідомість аудиторії. Тому встановлення закономірностей вибору засобів самопрезентації з боку адресанта промови набуває особливого значення в дослідженні політичного дискурсу. Не вирішені в сучасній прагматиці питання взаємозвязку між вибором, уживанням та інтерпретацією засобів, що представляють промовця в політичному виступі, викликають нагальну необхідність аналізу категорії субєкта саме на засадах прагматики.Точкою відліку для розгляду категорії субєкта ми обрали функціональний підхід, який передбачає рух евристичної думки від функцій, значень, комунікативних цілей, намірів адресанта до наявних у мові формальних засобів самопрезентації промовця (І.П.Сусов). Аналіз категорії субєкта з погляду гносеології вимагає уточнення поняття “субєкт” у лінгвістиці та суміжних з нею гуманітарних дисциплінах. Полісемантичність категорії субєкта повязана з існуванням даного поняття у складі різних гуманітарних дисциплін і виражається у діалектичному протиставленні трьох головних його ознак: субєкта як філософської категорії, тобто позначення людини; субєкта як категорії логіки, що відповідає предмету думки; субєкта як мовної одиниці у розумінні синтаксичного члена речення; субєкта як мовленнєвого явища в дискурсі. Тут мається на увазі кількісна асиметрія між однією функцією категорії субєкта і багатьма мовними формами, за допомогою яких промовець виражає себе на рівні мікро-або макроструктури тексту. Синтаксичну функцію категорії субєкта можуть виконувати: а) іменники без семантичних обмежень у називному відмінку Nominativ; б) будь-які неатрибутивні займенники у називному відмінку; в) формально-структурний елемент “es” як утримувач позиції підмета; г) відсутність синтаксичного субєкта, зокрема в імперативних реченнях та безособовому пасиві; д) інфінітиви та інфінітивні конструкції; е) підрядні субєктні речення Subjektsatze.Функціональна асиметрія поняття “субєкт” у лінгвістиці виражається наявністю кількісного асиметричного відношення між формами та функціями категорії субєкта. Усі аспекти категорії субєкта можуть також збігатись у межах однієї мовної форми, яка кодується певною частиною мови і синтаксичним членом речення. В процесі дослідження онтології субєкта в політичному дискурсі виявилося, що він функціонує як засіб непропозиційного викривлення реальності, тобто заміна категорії субєкта в модусі висловлення веде до варіативної інтерпретації диктума з боку адресатів. Як показав синтаксичний аналіз, процеси заміни та вилучення категорії субєкта викликають анулювальні, фіктивні, індефінітні та модальні трансформації пропозицій, що дозволяє віднести засоби самопрезентації промовця до мовних механізмів з перлокутивним ефектом, який реалізується, зокрема, в політичному виступі. До експліцитних та імпліцитних засобів вираження промовця належать мовні й мовленнєві одиниці, які презентують автора на лексичному та синтаксичному рівнях промови, а також структуровані сукупності названих одиниць на рівні тексту, які належать до стратегій і тактик автора промови.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В межах функціонального підходу категорія субєкта характеризується двома інваріантними параметрами: полісемантичністю і функціональною асиметрією. Полісемантичність реалізується у протиставленні головних ознак категорії субєкта як поняття лінгвістики, філософії та логіки. Функціональна асиметрія поняття “субєкт” у лінгвістиці виражається наявністю кількісного асиметричного відношення між формами та функціями категорії субєкта. В лінгвістичному плані асиметрію категорії субєкта визначають її чотири аспекти: логічний, граматичний, комунікативний і семантичний. Кожен із названих аспектів може бути вираженим за допомогою різних мовних корелятів на лексичному, синтаксичному та текстовому рівнях розглянутих промов канцлерів ФРН. Усі аспекти категорії субєкта можуть також збігатись у межах однієї мовної форми, яка кодується певною частиною мови і синтаксичним членом речення.

В процесі дослідження онтології субєкта в політичному дискурсі виявилося, що він функціонує як засіб непропозиційного викривлення реальності, тобто заміна категорії субєкта в модусі висловлення веде до варіативної інтерпретації диктума з боку адресатів. Як показав синтаксичний аналіз, процеси заміни та вилучення категорії субєкта викликають анулювальні, фіктивні, індефінітні та модальні трансформації пропозицій, що дозволяє віднести засоби самопрезентації промовця до мовних механізмів з перлокутивним ефектом, який реалізується, зокрема, в політичному виступі.

До експліцитних та імпліцитних засобів вираження промовця належать мовні й мовленнєві одиниці, які презентують автора на лексичному та синтаксичному рівнях промови, а також структуровані сукупності названих одиниць на рівні тексту, які належать до стратегій і тактик автора промови. У складі загальної стратегії самопрезентації промовця вирізняються часткові стратегії самовираження, самоутвердження та самовиправдання. Сукупність тактик промовця складають тактики одиничності, множинності, індефінітності (неозначеності) та елімінації (вилучення).

Проведений кількісний аналіз засобів самопрезентації промовця в політичних виступах дав змогу виявити фактори впливу на вибір активних або пасивних тактик самопрезентації автора промови. На підставі даних аналізу доведено, що застосування активних та пасивних тактик самопрезентації промовця у політичному виступі залежить: а) від комунікативної ситуації; б) від напряму адресованості політичної промови. Фактор адресованості тексту певному типу аудиторії в жанрі “урядова заява” впливає на застосування активних тактик самопрезентації промовця у бік збільшення їх частоти. В свою чергу, зниження частоти вживання типових показників субєкта мовлення в обох жанрах промов детермінується прагматичним фактором кризової комунікативної ситуації.

Проблематика категорії субєкта в політичному дискурсі має перспективи подальших досліджень. Вони можуть бути зосереджені на особливостях самопрезентації промовця в дискурсах опозиційних ідеологічних систем або цінностей, наприклад, “схід - захід”, “конфліктність - неконфліктність”, “тероризм - цивілізований світ”. На увагу заслуговує дослідження дискурсів авторитарних мовних особистостей, а також виявлення ролі засобів масової інформації в інтерпретації стратегій і тактик адресанта політичної промови.

1. Профіль субєкта в сучасній політичній промові (на матеріалі німецької мови) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. - К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. - Вип. 2. - С. 104-110.

2. Асиметрія субєкта в дискурсивному просторі політичної промови (на матеріалі німецької мови) // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. - Вип. 4. - С. 91-100.

3. Особливості етнокультурної структурації субєкта в мовній системі // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. - Черкаси, 2001. - Вип. 24. - С. 77-80.

4. Прагматичні виміри субєкта в межах політичного дискурсу Німеччини // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. пр. - К.: Прайм-М, 2002. - № 6. - С. 123-127.

5. Субєкт як механізм варіативної інтерпретації дійсності (на матеріалі німецької мови) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2003. - Вип. 7. - С. 38-41.

6. Особливості самопрезентації субєкта в політичній промові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. - Вип. 11. - С. 200-205.

7. Пряма та зворотна асиметрія субєкта в політичній промові // Матеріали Міжнародної наукової конференції “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес”. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 79-81.