Категорія "стиль життя" та її соціокультурна експлікація - Автореферат

Сучасна трансформація системи ціннісних орієнтацій, розширення можливостей самореалізації та вибору цілої множини засобів прояву індивідуальності зумовлюють тенденцію до збільшення різноманітних варіантів соціальної взаємодії, внутрішнього світу людини із зовнішньою фізичною та соціальною реальністю, а також до якісно іншої змістовної наповненості її життя. Спроможність самостійно приймати рішення, самовизначатися та самореалізовуватися в надзвичайно строкатому, аморфному й нестійкому соціальному середовищі, бути здатною на відповідальні, часто нестандартні вчинки, мати своє власне обличчя, тобто стиль, що виступає інтегральним показником самобутності особистості й ознакою її індивідуальної цілісності та є запорукою людського самоздійснення в найскладніших соціальних обставинах - ось ті вимоги, які висуває сьогодення перед людиною в умовах демократизації та реформування сучасного українського суспільства. Подальший розвиток зазначеної проблеми повязаний із феноменологічною традицією, зокрема, з іменем визначного австрійського вченого Альфреда Адлера, який витлумачує стиль життя як прояв індивідуальної цілісності особистості, що активно прагне досконалості. Своє продовження аналіз проблеми стилю життя з позицій психології особистості в контексті особливої інтегральної характеристики, що описує своєрідність поведінкового прояву людини, знаходить у працях Г. У такому контексті реалізується діяльнісний принцип розуміння стилю життя, простежується взаємозвязок цього поняття з категоріями способу життя, життєдіяльності, життєвої програми, життєвого плану, концепції життя, активної життєвої позиції особистості.Розпочинаючи аналіз проблеми стилю в її історичній генезі із його знаково-символічних та мисленнєвих форм, автор акцентує увагу насамперед на античній риториці, де мистецтво словесного “техне”, що розроблялося ораторами та поетами, зводилось до створення канонічних настанов щодо вибору предметів зображення чи розмірковування, переконання, вибору засобів словесного вираження, а також композиційних форм. У другому параграфі - “Історико-культурна та соціологічна інтерпретація поняття “стиль” - здійснюється аналіз соціально-практичних аспектів проблеми стилю в їх опосередкованих культурною діяльністю людини формах. При цьому звертається увага на те, що категорія “стиль життя” є характеристикою того, як індивід організовує та здійснює притаманним і характерним для нього способом своє життя. Звідси виникає можливість двох підходів до вивчення проблеми стилю життя: через аналіз особливостей діяльності, в процесі якої цей стиль виник (діяльнісний), або крізь призму індивідуальності людини, яка є власне творцем стилю (персонологічний). Адлер виходив із розуміння індивідуальності як цілісного й цілеспрямованого утворення і своєю теорією визначив методологію дослідження стилів життя у західній психології, яка будується на таких основних положеннях: 1) стиль представляє собою прояв цілісності індивідуальності; 2) стиль повязаний з певною цілеспрямованістю й системою цінностей особистості; 3) стиль виконує компенсуючу функцію, допомагаючи індивідові найбільш ефективно пристосуватись до вимог соціосередовища.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Стиль життя як проблема соціально-філософського аналізу // Мультиверсум. Філософський альманах. - Вип. 22. - К.: Центр духовної культури, 2001. - С. 42-50.

2. Стилізація життя як спосіб особистісного самовизначення // Мультиверсум. Філософський альманах. - Вип. 23. - К.: Центр духовної культури, 2001. - С. 128-135.

3. Стиль як обєкт історико-культурних та соціологічних досліджень // Мультиверсум. Філософський альманах. - Вип. 25. - К.: Центр духовної культури, 2001. - С. 54-64.

4. О смене ценностных ориентаций в переходном обществе // Сучасна криза суспільства і шляхи її подолання: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 27-28 квітня 1995 р. - Запоріжжя: ЗДІА, 1995. - С. 38-40.

5. Стиль життя та проблема соціальної самореалізації сучасної людини // Українська державна ідея: історія та сучасність: Матеріали доповідей Всеукраїнського симпозіуму, 23-24 січня 1998 р. - Черкаси: Знання, 1998. - С. 92-94.