Категорія "інтерес" як об’єкт протосоціологічної та соціологічної рефлексії - Автореферат

У звязку з цим слід вказати на наявність методологічних протиріч та наукових дискусій стосовно розуміння змісту та характеру застосування інтересу як соціологічної категорії. інтерес соціологія категорія радянський За останні роки категорія «інтерес» застосовується соціологами не лише для позначення однієї з мотиваційних підстав соціальної дії, але й для характеристики певних «меж» соціальної практики, а також міри участі субєктів у соціальній взаємодії. Така багатозначність змісту визначила позицію низки вчених (Р.Арон, Дж.Меєр) стосовно необхідності виключення категорії «інтерес» із поняттєво-категоріального апарату соціології. А.Раффельт розробляє категорію «інтерес» в контексті її співвідношення з категорією «відчуження». Е.Орт та Х.Ноєндорф, піддаючи критиці економічну (психологічну) редукцію змісту соціологічної категорії «інтерес» до вигоди (спрямованості свідомості), вказують на переваги більш «гнучкої», соціологічно зрозумілої категорії «інтерес» в термінах соціальної взаємодії, практичного ставлення субєкта до соціальної дійсності. Оскільки наукова проблема має комплексний характер, ми обмежилися дослідженням наступних трьох аспектів проблеми: 1) узагальнення концептуальних значень, яких набувало поняття «інтерес» в історії розвитку соціальної думки; 2) вивчення ґенези категорії «інтерес», еволюції її змісту та специфіки застосування в соціології; 3) виявлення евристичного, методологічного і пояснювального потенціалу категорії «інтерес» та характеру його реалізації в сучасній соціології.У першому розділі «Теоретико-методологічні засади історико-соціологічного дослідження інтересу як соціологічної категорії» проаналізовано період набуття інтересом категоріальних ознак (від часів Античності до початку ХІХ ст.), а також виявлено диференціацію змісту категорії «інтерес» в політекономії, психології, соціальній психології, політології та теорії права. При цьому категорія «інтерес» слугує для визначення орієнтирів вибору «важливого» для субєкта, вказує на «зону активності», межі соціальної практики, пояснює свого роду «сполучну ланку» між потребою та можливістю її задоволення, метою та засобами її досягнення, прибутком і витратою (інтерес як вигода). Услід за психологізацією змісту інтересу розкрито період соціологізації семантичного навантаження категорії, починаючи від обґрунтування «результативного інтересу» французькими матеріалістами XVIII ст., включно з поясненням соціальної складової інтересу класиками німецької філософії (І.Кант, Г.Гегель, Л.Фейєрбах). Аргументується ідея, що перші теоретичні уявлення стосовно інтересу концентрувалися в поняттях «потреба», «нужда», «прагнення до блага», «орієнтація», «різниця», «скерованість», що поступово «нашаровувалися» одне на одне, й у своїй сукупності сформували єдине поняття - «інтерес». У другому розділі «Історико-теоретичний аналіз ґенези інтересу як соціологічної категорії» проаналізовано становлення та розвиток категорії «інтерес» у соціології класики, модерну і постмодерну, включно з розглядом трактувань інтересу в дореволюційній, радянській і пострадянській соціології.Під інтересом з соціологічної точки зору правомірно розуміти ціннісно-раціональну позицію соціального субєкта у просторово-часовому, діяльнісному та соціокультурному контексті, що виявляється як проекція потреб субєкта крізь призму фактичних можливостей їх задоволення в межах, визначених станом суспільного розвитку і місцем у ньому конкретного субєкта. В соціології категорію «інтерес» застосовують для пояснення передумови дії, умови переходу до задоволення потреби субєкта в конкретній соціальній ситуації з урахуванням постановки цілей і вибору доступних засобів і, як наслідок, пояснення процесу відтворення соціальної практики діяльнісними субєктами, а не просто для ілюстрації прагнень, орієнтації, потреб чи вигод. Використання принципів системності, історизму, концептуального аналізу (лексико-семантичний аналіз категорій) дало змогу встановити, що категорія «інтерес» здатна інтегрувати в собі пояснювальний потенціал понять «орієнтація», «спрямованість», «мотивація», а також здійснювати синтез різноманітних теоретико-методологічних уявлень соціологів стосовно поля активності субєкта. Завдяки цій змістовній специфіці категорію «інтерес» застосовують у поясненні: 1) початку «переходу» від потреби до її задоволення, тобто відмінності між метою і засобами її досягнення (прагматико-утилітаристське, ціннісно-мотиваційне тлумачення); 2) позначення меж «зони повсякденності» субєкта на відміну від віддалених потенційних зон активності, як засобу розподілу на «Ми» і «Вони» (екзистенційне тлумачення); 3) «рубежу», «меж» конкретної соціальної спільноти в доступі й контролю соціальних благ, ресурсів, капіталу стосовно інших соціальних спільнот (класове, статусно-інституціональне тлумачення); 4) усвідомлення різниці між доходом і витратами (інтерес як вигода в економічному трактуванні); 5) в позначенні проміжного моменту, умовної межі між очевидним і неймовірним, звичним і невідомим (пізнавально-іннов

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ