Категорія порівняння у мові науки: функціональні, когнітивно-дискурсивні та лінгвокультурні параметри - Автореферат

Будучи загальною формою членування предметного світу як сфери людського пізнання, будь-яка категорія являє собою нібито увесь Всесвіт, звернений до людини у ракурсі одного атрибута (С.Б. Категорія порівняння як одна із корінних структур мислення, що увібрала у себе конденсований пізнавальний досвід людства, завжди привертала увагу вчених (Арістотель, Н. Порівняння є суттєвим інструментом наукового пізнання і специфічним мовним засобом наукового дискурсу, причому порівняння по-різному виявляє себе у загальнонародній мові та у мові науки. Важливість роботи полягає у недостатньому вивченні категорії порівняння та зумовлена потребою її комплексного дослідження з огляду на дискурсивні, комунікативні, когнітивні, функціональні, структурні (архітектонічні) та національно-культурні особливості її реалізації саме у науковому дискурсі. Поставлена мета дослідження зумовлює необхідність розвязання таких завдань: · визначити лінгвістичний статус і встановити поняттєвий зміст категорії порівняння в писемному англо-американському науковому дискурсі;У першому розділі “Категорія порівняння як кардинальна категорія наукового дискурсу” проаналізовано і узагальнено специфіку вивчення порівняння у логіко-філософському, когнітивному та лінгвістичному аспектах, а також у дихотомії мова науки :: загальнонародна мова. Задля розуміння ролі порівняння у мові науки розглядаємо порівняння у діалектично складній дихотомії мова науки :: загальнонародна мова, котра являє собою лінгвістичну даність, яку опановує кожен представник певної мовної спільноти, розвиваючи за її допомогою розумову діяльність, і, залучаючись до комунікації та культури свого народу (В.В. При цьому порівняння слугує засобом встановлення асоціацій за схожістю або суміжністю ознак елементів позамовного ряду, відображених у значенні наявного слова й ознак нового позначуваного елемента (В.Г. Логіки розглядали порівняння як логічний прийом, що має трьохкомпоненту структуру, представлену трьома термами: comparandum (обєкт порівняння), comparantum (субєкт порівняння), tertium comparationis (основа порівняння), що слугує для встановлення інгерентно існуючих відношень схожості та відмінності між порівнюваними предметами. (brainlike computer, humanoid-looking robot, like-minded people, likepatentable inventions); складні прикметники, структурна будова яких відображає принцип мовної компресії (breadbox-size rock, pinky-size chunk, snowflake-size device); прикметники: similar, congruent; прислівники: likewise, alike, similarly; іменники: similarity, convergence; дієслова: to liken, to remind, to resemble, to have/bear a resemblance to; прийменниковий зворот, що виступає у ролі обставини способу дії in a Adj. manner/fashion/way (in a humanlike way, in a mammalian fashion); усталена конструкція and the like; вставна конструкція to put it in perspective.Як квінтесенція пізнання реального світу, порівняння слугує для усвідомлення глибинної природи речей, сприяє встановленню відношень між порівнюваними обєктами, а також є основою категоризації предметів навколишньої дійсності. Провідною функцією порівняння у науці є гносеологічна, котра стосується порівняння як інструмента наукового мислення та пізнання (формування простих і складних наукових понять, проведення кількісного і фактологічного аналізу, обґрунтування наукових теорій та висунення робочих гіпотез). Горизонтальну площину формують супербазовий рівень, організований родовим поняттям категорії - порівнянням, і базовий рівень, на якому знаходяться прототипні члени категорії, що містять найбільшу кількість характерних для порівняння ознак - відношення схожості та відмінності. Експліцитні засоби вираження порівняння кількісно переважають відповідні імпліцитні засоби, що свідчить про те, що сучасна англійська мова науки має обєктивований характер з проявами метадискурсивності, прагне точності, ясності й прозорості. Комунікативний потенціал порівняння втілюється за допомогою низки комунікативних стратегій адресанта: балансування стратегій ґезітації та впевненості адресанта у істинності висловлювання, екземпліфікації, залучення адресата до активної участі у процесі пізнання, привертання уваги адресата до стрижневих моментів тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Як квінтесенція пізнання реального світу, порівняння слугує для усвідомлення глибинної природи речей, сприяє встановленню відношень між порівнюваними обєктами, а також є основою категоризації предметів навколишньої дійсності.

У рамках когнітивно-дискурсивної парадигми категорія порівняння є дискурсивним явищем, в основі якого - когнітивні процеси адресанта, що знаходять мовне втілення у експліцитній та імпліцитній формах у значенні різнорівневих мовних одиниць з компаративною семантикою. Провідною функцією порівняння у науці є гносеологічна, котра стосується порівняння як інструмента наукового мислення та пізнання (формування простих і складних наукових понять, проведення кількісного і фактологічного аналізу, обґрунтування наукових теорій та висунення робочих гіпотез). Провідними дискурсивними функціями порівняння є оцінно-аксіологічна, когерентна та персуазивна. Загальнонародна мова є продуктивним джерелом для метафоричної номінації загальнонаукових і спеціальних термінів, яка ґрунтується на уподібненні вихідного і нового значень понять.

Когнітивна структура категорії порівняння є дворівневою. Горизонтальну площину формують супербазовий рівень, організований родовим поняттям категорії - порівнянням, і базовий рівень, на якому знаходяться прототипні члени категорії, що містять найбільшу кількість характерних для порівняння ознак - відношення схожості та відмінності. У вертикальній площині знаходяться поняття суббазового рівня - ототожнення, уподібнення, умовивід за аналогією, прирівнювання : : несхожість, розрізнення, протиставлення. Компаративні одиниці, що ґрунтуються на відношеннях схожості кількісно переважають мовні одиниці, які базуються на відношеннях відмінності у науковому дискурсі. Очевидно, відношення схожості є онтологічно більш значущими у процесі наукового пізнання світу.

Експліцитними засобами вираження порівняння є дискурсивні конектори, компаративні конструкції з експліцитними маркерами і термами порівняння, ступені порівняння прикметників, які втілюються у формах компаратива, елатива, суперлатива, інтенсива, утворюють подвійне порівняння. Імпліцитними засобами вираження порівняння у науковому дискурсі є індикатори епістемічної та деонтичної модальності, алюзії. Семантика мовних одиниць епістемічної та деонтичної модальності сигналізує адресатові про виокремлення компаративного змісту через виявлення у пропозиції пресупозицій та інференцій. Значення відповідних індикаторів виступає результатом порівняльної діяльності мислення адресанта, спрямованої на формування певного умовиводу через зіставлення відомої та нової інформації. Компаративність як основа алюзивного процесу слугує для порівняння денотата і маркера алюзії з метою адекватного декодування адресатом оригінального джерела алюзії у науковому тексті.

Порівняння втілюється й у візуально-риторичних засобах у експліцитній, або імпліцитній формах. Візуальне порівняння може бути формально репрезентованим або імплікованим у певній візуально-риторичній формі, що насамперед залежить від когнітивних зусиль, необхідних адресату для адекватного розуміння та інтерпретації закодованої невербальними засобами інформації. При цьому візуальне порівняння слугує ефективним засобом мовної економії, організації та передачі наукової інформації, а також привертання уваги адресата.

Експліцитні засоби вираження порівняння кількісно переважають відповідні імпліцитні засоби, що свідчить про те, що сучасна англійська мова науки має обєктивований характер з проявами метадискурсивності, прагне точності, ясності й прозорості. Це також підтверджує важливість експлікації інформації у мові науки. Багатофункціональність порівняння у науковому дискурсі реалізується через низку функціональних типів (гіпотетичне, атрактивне, адитивне, суперіорне порівняння, порівняння-уточнення, порівняння-обмеження, порівняння-заперечення), що свідчить про існування великого корпусу мовних одиниць з компаративною семантикою, а також про широке коло функцій порівняння у мові науки.

Порівняння є конструктивним елементом композиційної будови наукового дискурсу, що забезпечує звязність тексту, лінеарність та послідовність викладу інформації, аби полегшити сприйняття наукового тексту адресатом. Ретроспективне і проспективне порівняння слугують засобами когнітивної референції до минулих чи майбутніх подій, у процесі якої відбувається зіставлення часових і контекстуальних планів. Анафоричне та катафоричне порівняння актуалізуються у текстовій площині референції до попереднього або наступного контекстів, що передбачає зіставлення анафоричного елемента з антецедентом, або катафоричного елемента з вербальним відповідником. Комунікативний потенціал порівняння втілюється за допомогою низки комунікативних стратегій адресанта: балансування стратегій ґезітації та впевненості адресанта у істинності висловлювання, екземпліфікації, залучення адресата до активної участі у процесі пізнання, привертання уваги адресата до стрижневих моментів тексту. порівняння імпліцитний вираження дискурс

Порівняння вербалізує низку універсальних культурних концептів, як-от: релігія, гроші, влада, краса, що набувають культурно-специфічних рис зокрема в американській мовній картині світу, або ж важливості водної стихії (у британській). Культурна складова порівняння актуалізується у науковому дискурсі на позначення складних соціальних, морально-етичних ділем (конфлікт статей, інтеракція людини з машиною тощо). Порівняння також вживається у культурно-забарвлених пареміях, прислівях, приказках, що відображають цінності культур світу. Поширеність концептуальних метафор на позначення любові та боротьби, експериенційних метафор, зооморфних і вегетативних метафор у англо-американському науковому дискурсі свідчить про те, що англо-американський науковий дискурс удається до засобів метафоричної образності для концептуалізації складних наукових понять.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Шаля О.І. Жанрові особливості використання порівняльних конструкцій у англомовному науковому дискурсі / О.І. Шаля // Мовні та концептуальні картини світу : зб. наук. праць / від. ред. О.І. Чередниченко. - К. : Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка, 2008. - Вип. XXV. - С. 298-302.

2. Шаля О.І. Візуально-риторичні засоби вираження порівняння у жанрі “інформації про новий продукт” / О.І. Шаля // Мовні та концептуальні картини світу : [зб. наук. праць] / від. ред. О.І. Чередниченко.- К. : Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка, 2008. - Вип. XXV. - С. 74-79.

3. Шаля О.І. Маркери епістемічної модальності як засоби вираження імпліцитного порівняння у науковому дискурсі / О.І. Шаля // Мовні та концептуальні картини світу : [зб. наук. праць] / від. ред. О.І. Чередниченко.- Вип. XXIV. - К. : Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка, 2008. - С. 407-412.

4. Шаля О.І. Метафора як когнітивна модель в сучасному англомовному науковому дискурсі / О.І. Шаля // Лінгвістика ХХІ століття : нові дослідження і перспективи / гол. ред. А.Д. Бєлова. - К. : Логос, 2008. - С. 301-307.

5. Шаля О.І. Порівняння: логіко-філософський vs. мовознавчий аспекти / О.І. Шаля // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна / гол. ред. І.С. Шевченко. - Харків, 2009. - Серія “Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов”. -С. 107-114.

6. Шаля О.І. Компаративний потенціал алюзії у науковому дискурсі / О.І. Шаля // Мовні і концептуальні картини світу : [зб. наук. праць] / від. ред.О.І. Чередниченко. - Вип. XXIX. - К. : Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка, 2009. -С. 351-359.

7. Шаля О.І. Антропологічна спрямованість порівняння у науковому дискурсі / О.І. Шаля // Лінгвістика ХХІ століття : нові дослідження і перспективи / гол. ред. А.Д. Бєлова. - К. : Логос, 2009. - С. 256-264.

8. Шаля О.І. Когнітивна структура категорії порівняння / О.І. Шаля // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна / гол. ред. І.С. Шевченко. - Харків, 2010. - № 897. - С. 77-88.

9. Шаля О.І. Порівняння у соціокультурному просторі / О.І. Шаля // Мовні і концептуальні картини світу : [зб. наук. праць] / від. ред. О.І. Чередниченко. -К. : Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка, 2010. - С. 376-383.

10. Шаля О.І. Зооморфні й вегетативні метафори як імпліцитні порівняння у англомовному науковому дискурсі / О.І. Шаля // Лінгвістика ХХІ століття : нові дослідження і перспективи / гол. ред. А.Д. Бєлова.- К. : Логос, 2010. - С. 235-245.