Категорія норми у дослідженні та регулюванні функціональних станів людини - Автореферат

Посилення наукового напряму, що розглядає людину як єдину біопсихосоціальну структуру (Білоус В.В., Брушлінський А.В., Мерлін В.С., Моляко В.О., Adler А., Alexander F., Delirs J.D., Dezolye R , Morton Т.), розширення поняття про сутність людини стало сьогодні основою для більш глибокого розуміння категорії норми, особливо в галузі психологічних досліджень. Задачі дослідження: · здійснити теоретичний аналіз категорії норми; виявити наукові та соціальні передумови формування норм і показати їх значущість у різних сферах людської діяльності; встановити умови й особливості становлення і розвитку поняття "норма" у сфері психологічних досліджень; · розглянути методологію і прикладні аспекти основних, детермінуючих норму, процесів у різних сферах життєдіяльності людини; дати розгорнуту характеристику психологічних особливостей осіб студентського віку і провести аналіз чинників, що визначають ці особливості в різні періоди їх навчальної діяльності; · розробити алгоритм оцінки функціонального стану студентів як показника їх адаптованості до умов вузу на рівні окремо взятого індивіда і виявити компенсаторні механізми явищ дезадаптації у студентів у процесі їх професійного навчання; показати необхідність переходу від середньостатистичних критеріїв оцінки варіативності параметрів, що вимірюються, до їх оцінки в аспекті індивідуальної норми; розробити методологічні підходи до визначення норми як функціонального оптимуму; · встановити основні психофізіологічні характеристики і діагностичні критерії оцінки функціонального стану з метою виявлення відхилень та адекватно їх інтерпретувати; розкрити основні ознаки оптимального функціонального стану студентів у різні періоди їх навчальної діяльності; зясувати психологічні механізми, принципи і методичні прийоми оптимізації функціонального стану студентів при розвитку у них змін, що відхиляються від норми;У першому розділі "Теоретико-методологічні підходи до вивчення категорії норми в психології" вказується, що дослідження проблем норми в історії психології базується на вивченні й аналізі співвідношень між глобальною єдністю (спільністю, схожістю) видових особливостей людини і варіативністю її індивідуальних рис. У підрозділі 1.1 "Норма, як діалектична єдність загального й індивідуального в людині" вказується, що на сьогодні в проблемному полі досліджень людини виділяються два генеральних напрями, які розділяються своїми підходами до проблеми і методами дослідження - з одного боку, індивідуалізуючий напрям, що постулює варіативність, несхожість рис людини, а з іншого боку - генералізуючий напрям, що розкриває загальні, єдині властивості людини. Вказується, що широка варіативність морфофункціональних і психофізіологічних особливостей індивідів і людських популяцій визначають неоднозначність поняття норми (Алексєєва Т.І., Бунак В.В., Громбах С.М., Лисицин Ю.П., Никитюк Б.А., Хрисанфова Е.Н., Ясіна О.В., Tanner J., Meredith M.). Існування екологічної мінливості, географічна приуроченість багатьох життєво важливих рис людини змушують диференційовано підходити до характеристики "норми" тієї або іншої ознаки та приймати за норму ті її величини, які найбільш адекватні умовам середовища, в якому даний індивід існує. До певної міри розвязати протиріччя цих підходів дозволяє розмежування таких понять, як "норма" і "норматив" (Корольков А.А., Петленко В.П.).Цей показник було вибрано тому, що він є найбільш доступним для вивчення параметром, який адекватно відображає міру активованості вегетативної нервової системи та суттєво залежить від стану психоемоційної сфери індивіда. Можна зазначити, що серед студентів першого курсу, рівень АТС яких перебуває в нижньому крайньому децилі кривої його розподілу в їх загальній групі (I підгрупа), процес адаптивних перебудов до умов вузу супроводжується формуванням захисних механізмів, маркером яких є значне психоемоційне напруження. У підрозділі 5.2 "Алгоритм оцінки функціонального стану студентів під час їх адаптації до умов вузу в аспекті популяційної норми" вказується, що зміни психодинамічних і вегетативних показників, які спостерігаються у студентів перших курсів, відображають особливості їх адаптації до умов вузу і можуть бути описані за допомогою розробленої нами схеми (рис. Вказується на доцільність на стадії первинної адаптації ідентифікувати тих студентів, у яких спостерігаються явища адаптаційної напруженості, і розглядати. їх як групу осіб з високим ризиком розвитку різноманітних розладів адаптації Наводиться розроблений і апробований у власних дослідженнях алгоритм Ідентифікації студентів групи підвищеного ризику, що дозволяє виявляти межові з нормою зміни психофізіологічних показників як на популяційному (груповому), так і на індивідному рівні. Реалізація цього алгоритму у вузі дозволяє створити базу даних вимірюваних параметрів, провести порівняльний аналіз "індивідуальних профілів" (в динаміці всіх пяти років навчання у вузі) в окремо взятого студента, вияви

2. Основний зміст дисертації