Визначення поняття естетики. Характеристика рівнів естетичної свідомості. Аналіз категорій гармонії, миру та хаосу. Моделі розуміння прекрасного. Визначення категорій піднесеного і низького, комічного і трагічного. Естетичні категорії та людські емоції.
Естетика (грец. ?????????? - чуттєво пізнавальний, від aistheta - відчутні речі та aisthanesthai - пізнавати) - філософська наука, що вивчає природу (функції, загальні закони і закономірності) естетичної свідомості (діяльності людини і суспільства, буття), наука про прекрасне. Естетика - наука про чуттєве пізнання світу; наука про неутилітарне, споглядальне або творче відношення людини до дійсності, наука, що вивчає специфічний досвід освоєння оточуючої дійсності, у процесі чого субєкт відчуває, переживає стан духовно-чуттєвої ейфорії, піднесення, радості, катарсиса, духовної насолоди і т.д, відчуває свою органічну причетність до Універсуму, свою сутність неподільно з Першопричиною, Богом.[1] Естетика охоплює крім питань стосовно природи краси, також загальні питання щодо оцінки мистецьких предметів - що ми маємо на увазі коли говоримо, що якийсь мистецький виріб є добрим і як ми визначаємо стандарти такого судження. Категорії естетики історично змінюються і розвиваються, відображаючи певні етапи у розвитку людського пізнання. естетика гармонія прекрасне комічний Грецької давнини сягають вислови: «нічого занадто», «міра - найкраще», «використовуй міру», «людина - міра всього».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
