Категорія свободи в історико-філософському дискурсі. Розгляд свободи і рівності у розвитку гегелівської філософсько-правової думки. Погляди на свободу у її позитивному і негативному значенні. Справа держави і її функції у філософському розумінні.
При низкой оригинальности работы "Категорії "свобода" і "рівність" в роботі Г.В.Ф. Гегеля "Енциклопедія філософських наук"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В цих роботах аналізується поняття свобода, але без урахування генезису його розвитку у філософській системі Г.В.Ф. Гегеля. Гегеля держава посідає особливе місце, вона є вищим проявом моральності, саме в державі свобода стає реальністю [3, с. Справа держави взагалі зводиться до двох моментів: по-перше, до того, щоб зберегти одиничність безлічі індивідуумів у якості особистостей і, тим самим, зробити право необхідною дійсністю, задля того, щоб сприяти їх благу, у якому кожен перш за все піклується про себе, але яке має, однак, також і безумовне завдання охороняти сімю і управляти громадянським суспільством, по-друге, в тому, щоб і право, і благо, і весь спосіб мислення, і діяльність одиничної істоти, що намагається стати центром для себе, знову звести до життя загальної субстанції і у цьому сенсі у якості вільної міцності провести межу розвитку згаданих підпорядкованих їй сфер і утримати їх в субстанціальній іманентності. Ця субєктивна свобода діяльності, що намагається розкрити себе в усіх напрямках і такої, що проявляє себе за власним бажанням у здійсненні як приватних, так і загальних духовних інтересів, незалежність індивідуальної відособленості і внутрішньої свободи, на основі якої субєкт володіє принципами, має власні погляди в переконання і в силу цього набуває моральної самостійності, частково вже сама собою має на увазі високий розвиток тих своєрідних якостей, у відношенні до яких люди виявляються нерівними, частково ж виростає лише за умови згаданої обєктивної свободи і існує, і могла вирости до такої вишини тільки у державах новітнього часу. Ця субєктивна свобода діяльності, що намагається розкрити себе у всіх напрямках і що проявляє себе за власного охотою у здійсненні як приватних, так і загальних духовних інтересів, незалежність індивідуальної відокремленості і внутрішня свобода, на основі якої субєкт володіє принципами, має власні погляди і переконання і в силу цього набуває моральної самостійності, частково вже сама по собі має на увазі високий розвиток тих своєрідних якостей, у відношенні до яких люди виявляються нерівними і у яких вони за допомогою цього розвитку роблять себе ще більш не рівними, частково ж виростає тільки за умови згаданої обєктивної свободи і існує, і могла б вирости до такої вишини лише у державах новітнього часу.
Список литературы
1. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Философия духа. [Текст]/ Г.В.Ф. Гегель. М.: Мысль. Том 3. 1977. 471 с.
2. Лазарев В.В. Гегель и философские дискуссии его времени [Текст] /
В.В. Лазарев. М.: Наука, 1991. 155 с.
3. Мотренко Т.В. Гегелевские идеи в мировоззренческо-религиозной парадигме российской философии IX начала XX веков [Текст] / Т.В. Мотренко. К.: Слово, 2005. 448 с.
4. Савельева М.Ю. После Канта [Текст] / М.Ю. Савельева. К.: Парапан, 2006. 150 с.
5. Судьбы гегельянства: философия, религия и политика прощаются с модерном [Текст] / Под ред. П. Козловского. М.: Республика. 2000. 382 с.
6. Тимофеев А.И. Учение о человеке в философии Гегеля. [Текст] / А.И. Тимофеев. СПБ., Издательство Санкт-Петербургского университета, 2008. 204 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
