Катаклізмічні змінні та споріднені подвійні зорі з малим відношенням мас компонентів - Автореферат

Особливості таких систем виявляються в змінах фотометричних характеристик на відрізках часу від декількох хвилин до десятків років і обумовлені такими основними фізичними чинниками як відношення мас компонентів, величина їх магнітного поля, темп втрати речовини зорею-донором та темп акреції на компактний компонент системи. Деякі спостереження проводилися в рамках міжнародних кооперацій, одні з яких були ініційовані дисертантом, інші - зарубіжними колегами. Робота виконувалася за плановими темами науково-дослідної діяльності НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія", а саме, "Фотометрія та поляриметрія тісних подвійних систем на пізніх стадіях еволюції", номер держреєстрації 0101U002246, 2001-2003 рр.; "Фотометричні та поляриметричні дослідження взаємодіючих подвійних систем", номер держреєстрації 0104U002015, 2004-2006 рр.; "Взаємодіючі подвійні зірки на пізніх стадіях еволюції", номер держреєстрації 0106U012586, 2007-2009 рр.; в рамках проектів Українського фонду фундаментальних досліджень Ф 7 "Багатокомпонентна змінність вибухових подвійних зірок", номер держреєстрації 0104U002015, 2000-2005 рр.; Ф 25 "Спектральні та фотометричні дослідження подвійних зірок", номер держреєстрації 0108U007025, 2006-2008 рр.; Ф 28 "Вибухова активність подвійних зірок"; номер держреєстрації 0109U005877, 2009-2010 рр.; Цільової комплексної програми Національної академії наук України "Дослідження раннього Всесвіту, прихованої маси та темної енергії", "Космомікрофізіка", 2007-2009 рр. Задачі дослідження: 1) вивчення ефектів, повязаних з апсидальною прецесією акреційних дисків: пошук періодів позитивних надгорбів (приливних звільнень енергії в акреційному диску) та визначення їх еволюції протягом надспалахів карликових нових типу SU UMA, пошук можливих надгорбів у рентгенівських нових під час спалахів; пошук та вивчення негативних надгорбів у карликових нових, таких, що зявляються, імовірно, унаслідок нодальної прецесії акреційного диска; Для асинхронного поляру BY Cam були отримані перші численні щільні ряди спостережень у низькому акреційному стані, результат аналізу яких мав велике методичне значення для вивчення геометрії акреції та структури магнітного поля білого карлика.На початку розділу приводиться короткий опис історії розвитку уявлень про катаклізмічні змінні, феноменологію вибухових процесів у цих системах, еволюцію систем, під час якої, унаслідок втрати речовини зорею-донором, зменшується відношення маси зорі-донора до зорі-акретора. Далі розглядаються спостереження малих спалахів активних постнових і робиться припущення про те, що ці спалахи мають спільну природу із спалахами карликових нових, повязану з тепловою нестабільністю акреційних дисків. Вибірку, що вивчається, представлено тринадцятьма карликовими новими типу SU UMA, з яких у одинадцяти систем (Leo06, SW UMA, V585 Lyr, KV UMA, GO Com, BC UMA, SDSS J1227, V1504 Cyg, VW CRB, QW Ser, RZ Leo) орбітальні періоди знаходяться по коротку сторону від пробілу у періодах, у двох - усередині пробілу (V725 Aql та MN Dra), причому їх положення у пробілі періодів було вперше виявлене дисертантом із співавторами; і новоподібною MV Lyr, розташованою нижче пробілу. Спостереження поза спалахами показали, що коливання блиску з орбітальним періодом є досить низьким сигналом, який часто невидно на фоні складного мультиперіодичного процесу (SW UMA, V1504 Cyg), або цей сигнал має складний і, можливо, змінний профіль кривої блиску (KV Dra і, ймовірно, Leo06). Раніше для високого стану яскравості у BY Cam під час міжнародної кампанії "Ноїв проект" [66] вже було виявлено дві характеристики, за якими було визначено синодичний період цієї системи: це амплітуди коливань блиску та фази їх максимумів.Великий обєм фотометричних спостережень дозволив виявити різні фізичні механізми, відповідальні за періодичні та квазіперіодичні зміни блиску та вирішити поставлені задачі: знайти основні закономірності у змінах фотометричних параметрів, визначити характеристики процесів, що відбуваються, та провести порівняння результатів спостережень з існуючими моделями різних аспектів активності тісних подвійних систем з малим відношенням мас. У асинхронного поляра V1500 Cyg вперше виявлено нелінійність гальмування білого карлика і, як наслідок, визначено дві стадії синхронізації орбітально-осьового обертання: швидкої, коли білий карлик після вибуху у 1995 р. гальмувався із швидкістю DPROT/dt = 1.8 x 10-6 в 1977-1979, та повільної швидкості гальмування 2.7 x 10-8 у 1979-1987 рр. і 2.4 x 10-8 у 2000-2003 рр. г) виявлено 12.6-хвилинні пульсації білого карлика, знайдено, що вони зявилися на 8-9 місяці після спалаху унаслідок того, що білий карлик "на очах" увійшов до смуги нестабільності після потужного акреційного явища, викликаного спалахом 2006 р. б) виявлено тонку структуру 6-годинних квазіперіодичних коливань блиску; показано, що амплітуда цих коливань не залежить від фази орбітального періоду;

Основний зміст