Картографування території Києва та інформаційні можливості карт і планів міста XVII-XIX cтоліть - Автореферат

Картографічна спадщина України і Києва, що була накопичена задовго до створення російської інструментальної традиції картографування часів Петра І, привертає увагу вітчизняних та зарубіжних істориків, географів, картографів і в наш час. Зокрема, на підставі робіт російських істориків-картографів традиційний погляд щодо появи інструментальної картографії в Росії лише в часи Петра І було переглянуто в пониження хронологічної межі російської інструментальної топографічної зйомки, зараховуючи до історичного депо російських карт і найдавніші плани Києва, а точніше - плани-дереворити лаврських печер у виданні Києво-Печерського Патерика 1661 року. Вітчизняна наука має лише поодинокі дослідження на цю тему, які тільки-но починають окреслювати напрямки студіювань розвитку історії картографії України в цілому та Києва зокрема. Із метою термінологічної визначеності в роботі вживаються терміни: карта - математично визначене, зменшене, генералізоване зображення, яке відтворює обєкти в системі умовних позначок, план - креслення, що зображує в умовних знаках на площині частину земної поверхні або вигляд зверху окремих частин міста, окремих споруд тощо. Порівняльний аналіз історії картографування території Києва та інших міст світу викликає логічно зумовлену потребу: взяти на облік карти, визначити їх походження та дати їм класифікаційну характеристику, проаналізувати історію процесу картографування території міста, опублікувати джерела картографії Києва, виокремити етапи та головні хронологічні віхи його фіксації.Більшість зразків походить з київських архівосховищ, що зберігають плани і карти як складову своїх архівних фондів за винятком окремих колекцій карт, створених з різних збірок. Визначними з огляду на складні політичні процеси є плани міста часів Руїни, що відобразили процес пошуків московської адміністрації у способах зміцнення позицій в місті після подій 1654-1659 рр. Послідовно на розглянутих картах простежуються спроби подальшого закріплення російської воєнної інфраструктури в Києві впродовж XVIII - XIX ст., та будівництва фортифікаційних споруд на території Верхнього міста й Печерська. Подальша дислокація російських військ на території Печерської та Нової Печерської фортець стає домінуючим чинником розвитку міста і впродовж всього XIX ст. впливає не тільки на структуру його будівництва, але й на його архітектурний вигляд. Визначаючи певні закономірності практики вимірювання та обліку московською фіскальною системою території міста, як стратегічного пункту, у розділі на різних картографічних зразках продемонстровано хід будівництва фортеці московською залогою, першим кроком якого був проект будівництва фортеці на Старокиївській горі, а потім на Клові. У третьому розділі “Джерела документальної картографії Києва”, що має шість підрозділів послідовно розглядаються у першому підрозділі “Територія і планування міста на картах і планах XVII - XIX ст.” - історія документальної репрезентації території всього міста від найдавнішого кресленика Києва гданського купця Мартина Груневега 1584 р. до карт кінця XIX ст.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Описи Київського намісництва 70 - 80 років XVIII ст. - К.: Наук. думка, 1989 - 389 с. (за прізвищем Гирич Т.Ю.).

2. Гійом Левассер де Боплан. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. У 2-х кн. - К.: Наук. думка, 1990. - 254 с. (за прізвищем Гирич Т.Ю.).

3. Книга Київського підкоморського суду (1584-1644) - К.: Наук. думка, 1991. - 338 с. (за прізвищем Гирич Т.Ю.).

4. Селянський рух на Україні. 1569 - 1648 рр. - К.: Наук. думка, 1993. - 533 с. (за прізвищем Гирич Т.Ю.).

5. Картографічні джерела XVII - XX ст. про розвиток і забудову Печерська, що зберігаються у ЦДІА УРСР // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. Вип. 11. - К., 1985. - С. 90 - 92 (у співавторстві з Гиричем І.Б.).

6. План Києва 1786 р. як історико-топографічне джерело // Географічний фактор в історичному процесі. - К.: Наук. думка, 1990. - С. 77 - 85 (у співавторстві з Гиричем І.Б.).

7. Мапа Великого князівства Литовського 1613 р. Миколая-Христофора Радивіла // Памятки України. Історія та культура. - 1996. - № 2. - С. 81 - 88.

8. Україна на старожитніх мапах // Памятки України. Історія та культура. - 1996. - № 2. - С. 51 - 65.

9. Памятки архітектури Києва в джерелах картографії XVII-початку XX ст. // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. - 1998. - Вип. 2. - С. 6.

10. Джерела до історії київського землеволодіння та рукописна карта Київщини 40-х років XVII ст. // Наук. записки НАУКМА. - К.,1998.- Т. 3, Історія. - С. 87 - 93. картографування історичний джерелознавчий

11. Земельна власність Києво-Печерського монастиря в Києві та його околиці в XVI - першій половині XVII ст. // Наук. записки НАУКМА. - К., 1999. - Т. 14, Історія. - С. 30 - 38.

12. Уніатська церква в Києві: 1596 - 1637 рр. // Наук. записки НАУКМА. - К., 2000. - Т. 18, Історія. - С. 56 - 62.

13. Документи про юрисдикційний статус та економічне становище Святософійської митрополичої катедри і Києво-Печерської архимандрії в перші роки після Берестейської унії // Ковчег. Наук. збірн. із церковної історії. - Ч. 2. - Львів, 2000. - С. 313 - 328.

14. Митрополича катедра Святої Софії в Києві та її володіння в часи уніатської адміністрації: 1596-1633 рр. // Наук. записки НАУКМА. - К., 2001.- Т. 19, Історичні науки. - С. 42 - 46.

15. Огляд історіографії публікації джерел з історії землеволодіння у Києві XV - XVI ст. // Наук. записки НАУКМА. - К., 2002.- Т. 20, Історичні науки. Ч. 1. - С. 55 - 61.

16. До історії землеволодіння київських Флорівського та Вознесенського монастирів у XVI-XVII ст. // Наук. записки НАУКМА. - К., 2002. - Т. 20, Історичні науки. Ч. 2. - С. 12 - 14.

Размещено на .ru